Відмінності між версіями «Чорнобог»

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
м ()
(Посилання)
 
(Не показано 17 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Kolo2.gif|200px|thumb|right|Схема календаря (автор - [[Пашник Світовит Дмитрович|Світовит Пашник]])]]
 
[[Файл:Kolo2.gif|200px|thumb|right|Схема календаря (автор - [[Пашник Світовит Дмитрович|Світовит Пашник]])]]
'''Чорнобог''' – Бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Чорнобог вічно бореться з [[Білобог]]ом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: «А обаполи його [[Білобог]] і Чорнобог се перуться. І ті і [[Сварог]] держать, аби цьому Світу не бути поверженому». [2, 11а]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні [[Білобог]], ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні [[Сварог]]а, який і править Світом.
+
'''Чорнобог''' – [[Бог]] темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Чорнобог вічно бореться з [[Білобог]]ом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: «А обаполи його [[Білобог]] і Чорнобог се перуться. І ті і [[Сварог]] держать, аби цьому Світу не бути поверженому». [2, 11а]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні [[Білобог]], ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні [[Сварог]]а, який і править Світом. Тому шанувати маємо і Біблобога, і Чорнобога, але іноді свої негаразди приписують Чорнобогу, а щось гарне Білобогу: "Ні єсь бо іноді, якож який не удерже свого єсть єства, зараз і рече безумне – себоть є від Чорнобога, а інший, коли має радогощ, – є від Білобога" [2, д.22].
  
Чорнобог – він же Кощій, [[Велес]], Вий, Кас'ян, Чорт, Сатана (пор. сутінки) – різні імена, різних рівнів Наві – зв’язаний із зародженням нового життя. Арабський мандрівник Аль-Масуді дає опис святилища Чорного Бога (10 ст.) на Чорній горі: “… у ньому [будівлі на Чорній горі] вони [слов'яни] мали велику статую в образі людини або Сатурна, зображеного у вигляді старця з кривою палкою у руці, якою він рушить кістки мерців з могил. Під правою ногою знаходиться зображення різноманітних мурашок, а під лівою – найчорніших воронів, чорних крил та інших, а також зображення дивних хабашців і занджців [тобто абисинців]”. Це зображення можна пояснити так: ворони – чорнота в небі, мурахи – чорнота під землею, абисинці – чорнота на землі. Таким чином, Чорнобог керує чорнотою у всьому просторі. Чорний колір у більшості народів – це колір землі, символ належності до підземного світу мертвих. Ворон – живиться падлом, завжди пов'язаний зі смертю, старістю, мудрістю. Мураха – пов'язується з марою, мором, мраком. [4, 40-41].
+
Чорнобог – він же Кощій, [[Велес]], [[Вій]], Кас'ян, Чорт, Сатана (пор. сутінки) – різні імена, різних рівнів Наві – зв’язаний із зародженням нового життя. Арабський мандрівник Аль-Масуді дає опис святилища Чорного Бога (10 ст.) на Чорній горі: “… у ньому [будівлі на Чорній горі] вони [слов'яни] мали велику статую в образі людини або Сатурна, зображеного у вигляді старця з кривою палкою у руці, якою він рушить кістки мерців з могил. Під правою ногою знаходиться зображення різноманітних мурашок, а під лівою – найчорніших воронів, чорних крил та інших, а також зображення дивних хабашців і занджців [тобто абисинців]”. Це зображення можна пояснити так: ворони – чорнота в небі, мурахи – чорнота під землею, абисинці – чорнота на землі. Таким чином, Чорнобог керує чорнотою у всьому просторі. Чорний колір у більшості народів – це колір землі, символ належності до підземного світу мертвих. Ворон – живиться падлом, завжди пов'язаний зі смертю, старістю, мудрістю. Мураха – пов'язується з марою, мором, мраком. [4, 40-41].
  
За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Чорнобога має розташовуватися в лівому куті, який відповідає півночі, середині ночі та зими. У календарній системі – це 15 січня. На середину зими випадає 21 день після свята Різдва Коляди. Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикінцевої зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів. Промінь, що вказує на північ припадає на народне свято Отдання, Чаклунський день (15 січня). Вважалося, що в цей день слід бути обережним, щоб чаклунки, які можуть "давати даннє", не наслали на людину біду чи хворобу. З огляду на це, люди виробили чимало ритуалів, щоб повертати назад «даннє» та відвертати погані наслання за допомогою молитов і замовлянь. Вірогідно, до таких захисних дій слід віднести й те, що в цей день після вечері залишали горщик із кашею на припічку для домовика. [1, 37-38; 3, 44].
+
==Місце в календарній системі==
 +
За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Чорнобога має розташовуватися в лівому куті, який відповідає півночі, середині ночі та зими. У календарній системі – це 15 січня. На середину зими випадає 21 день після свята Різдва [[Коляда|Коляди]]. Образ Бога вітрів [[Стрибог]]а за схемою восьмикінцевої зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів.
 +
 
 +
Промінь, що вказує на північ припадає на народне свято Отдання, Чаклунський день (15 січня). Вважалося, що в цей день слід бути обережним, щоб чаклунки, які можуть "давати даннє", не наслали на людину біду чи хворобу. З огляду на це, люди виробили чимало ритуалів, щоб повертати назад «даннє» та відвертати погані наслання за допомогою молитов і замовлянь. Вірогідно, до таких захисних дій слід віднести й те, що в цей день після вечері залишали горщик із кашею на припічку для домовика. [1, 37-38; 3, 44].
  
 
Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. Ця точка позначає «сонячне сплетіння». На кораблі вона відповідає хрестовидній щоглі, а вона виступає місцем жертвоприношення, тобто Отдання. Разом із жертвою могли просити волхва і "видення" (чаклування) долі новонародженого (в даному випадку Сонця).
 
Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. Ця точка позначає «сонячне сплетіння». На кораблі вона відповідає хрестовидній щоглі, а вона виступає місцем жертвоприношення, тобто Отдання. Разом із жертвою могли просити волхва і "видення" (чаклування) долі новонародженого (в даному випадку Сонця).
 
Народного свята ушанування Чорнобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Білобога, яке припадає на середину літа (15 липня) і відповідає Вітрогону – святу вітрів, які є онуками [[Стрибог]]а.
 
Народного свята ушанування Чорнобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Білобога, яке припадає на середину літа (15 липня) і відповідає Вітрогону – святу вітрів, які є онуками [[Стрибог]]а.
 +
 +
[[Файл:Gundestrupkedlen.jpg|200px|thumb|right|Котел із Гундеструпа, І ст. до н.е. Кернунн]]
 +
==Боги з подібними іменами==
 +
Існував кельтський Бог Кернунн (гальск.-лат. Cernunnos, що традиційно перекладається як "Рогатий Бог"), зустрічається також написання "Цернунн". Порівняємо у [[Велесова Книга|Велесовій Книзі]] варіанти написання імені Чорнобога - Црнъбг (д.11а), Црнобъзє (д.22).
 +
 +
Відомо понад півсотні зображень римської пори, так чи інакше їх пов'язують з Кернунном. Велика їх частина походить з північного сходу Франції. Найбільш характерними рисами його іконографії були: «буддійська поза» зі схрещеними ногами, оленячі роги, змія і гривна. Нерідко зображувався з якимись тваринами. (За Вікіпедією). Це нам нагадує чорнобожича [[Велес]]а, опікуна тварин.
  
 
== Література ==
 
== Література ==
1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М. : Современный писатель, 1995.– Т. 2.
+
1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М. : Современный писатель, 1995. – Т. 2.<br/>
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 188 с.
+
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.<br/>
3. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
+
3. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.<br/>
 
4. Словник рідновіра / Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7517 (2009). – 48 с.
 
4. Словник рідновіра / Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7517 (2009). – 48 с.
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vidpovidi.docx Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 60 с. (docx)]
+
* [https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vidpovidi.pdf Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 72 с. (pdf)]
* [http://svit.in.ua/kny/vk/vel_kn.docx Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 188 с. (docx)]
+
* [https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_vel_kn.pdf Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 192 с. (pdf)]
* [http://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_kalendar.docx Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7522 (2014). – 128 с.(docx)]
+
* [https://svit.in.ua/kny/pashnyk/pashnyk_kalendar.pdf Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7527 (2019). – 180 с.(pdf)]
 +
* [https://ru.wikipedia.org/wiki/Кернунн Кернунн]
  
 
[[Категорія:Бог]] [[Категорія:Свято]] [[Категорія:Календар]]
 
[[Категорія:Бог]] [[Категорія:Свято]] [[Категорія:Календар]]

Поточна версія на 16:20, 22 квітня 2019

Схема календаря (автор - Світовит Пашник)

ЧорнобогБог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: «А обаполи його Білобог і Чорнобог се перуться. І ті і Сварог держать, аби цьому Світу не бути поверженому». [2, 11а]. Тому поняття добра і зла є умовним – ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом. Тому шанувати маємо і Біблобога, і Чорнобога, але іноді свої негаразди приписують Чорнобогу, а щось гарне Білобогу: "Ні єсь бо іноді, якож який не удерже свого єсть єства, зараз і рече безумне – себоть є від Чорнобога, а інший, коли має радогощ, – є від Білобога" [2, д.22].

Чорнобог – він же Кощій, Велес, Вій, Кас'ян, Чорт, Сатана (пор. сутінки) – різні імена, різних рівнів Наві – зв’язаний із зародженням нового життя. Арабський мандрівник Аль-Масуді дає опис святилища Чорного Бога (10 ст.) на Чорній горі: “… у ньому [будівлі на Чорній горі] вони [слов'яни] мали велику статую в образі людини або Сатурна, зображеного у вигляді старця з кривою палкою у руці, якою він рушить кістки мерців з могил. Під правою ногою знаходиться зображення різноманітних мурашок, а під лівою – найчорніших воронів, чорних крил та інших, а також зображення дивних хабашців і занджців [тобто абисинців]”. Це зображення можна пояснити так: ворони – чорнота в небі, мурахи – чорнота під землею, абисинці – чорнота на землі. Таким чином, Чорнобог керує чорнотою у всьому просторі. Чорний колір у більшості народів – це колір землі, символ належності до підземного світу мертвих. Ворон – живиться падлом, завжди пов'язаний зі смертю, старістю, мудрістю. Мураха – пов'язується з марою, мором, мраком. [4, 40-41].

Місце в календарній системі

За схематичною уявою всесвіту у вигляді восьмикутної зірки, образ Чорнобога має розташовуватися в лівому куті, який відповідає півночі, середині ночі та зими. У календарній системі – це 15 січня. На середину зими випадає 21 день після свята Різдва Коляди. Образ Бога вітрів Стрибога за схемою восьмикінцевої зірки стоїть саме в центрі і утворює променями, які від нього відходять, розу вітрів.

Промінь, що вказує на північ припадає на народне свято Отдання, Чаклунський день (15 січня). Вважалося, що в цей день слід бути обережним, щоб чаклунки, які можуть "давати даннє", не наслали на людину біду чи хворобу. З огляду на це, люди виробили чимало ритуалів, щоб повертати назад «даннє» та відвертати погані наслання за допомогою молитов і замовлянь. Вірогідно, до таких захисних дій слід віднести й те, що в цей день після вечері залишали горщик із кашею на припічку для домовика. [1, 37-38; 3, 44].

Слід зазначити, що центр восьмикутної зірки відповідає середині (21 дню) вертикального розташування 7 силових точок-чакр людини, що загалом складають при шестиденному тижні 42 дні. Ця точка позначає «сонячне сплетіння». На кораблі вона відповідає хрестовидній щоглі, а вона виступає місцем жертвоприношення, тобто Отдання. Разом із жертвою могли просити волхва і "видення" (чаклування) долі новонародженого (в даному випадку Сонця). Народного свята ушанування Чорнобога не збереглося, але за схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Білобога, яке припадає на середину літа (15 липня) і відповідає Вітрогону – святу вітрів, які є онуками Стрибога.

Котел із Гундеструпа, І ст. до н.е. Кернунн

Боги з подібними іменами

Існував кельтський Бог Кернунн (гальск.-лат. Cernunnos, що традиційно перекладається як "Рогатий Бог"), зустрічається також написання "Цернунн". Порівняємо у Велесовій Книзі варіанти написання імені Чорнобога - Црнъбг (д.11а), Црнобъзє (д.22).

Відомо понад півсотні зображень римської пори, так чи інакше їх пов'язують з Кернунном. Велика їх частина походить з північного сходу Франції. Найбільш характерними рисами його іконографії були: «буддійська поза» зі схрещеними ногами, оленячі роги, змія і гривна. Нерідко зображувався з якимись тваринами. (За Вікіпедією). Це нам нагадує чорнобожича Велеса, опікуна тварин.

Література

1. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М. : Современный писатель, 1995. – Т. 2.
2. Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.
3. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
4. Словник рідновіра / Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7517 (2009). – 48 с.

Посилання