Род

Матеріал з Енциклопедія Рідної Віри
Перейти до: навігація, пошук
Род-Святовит (Збручанський ідол)

Род – головний Бог слов'ян. Творець Всесвіту, Всебог, Прабог, творець людського роду, духовна сила, яка єднає усі покоління: покійних живих і ще ненароджених. Він є ядром, що зміцнює народ і формує його майбутнє. Спочатку Род був заточений в "світовому яйці" (в самому собі), потім розбив його. Саме Род породив Всесвіт і його ж уособлює. Род став небесним джерелом і породив води великого Океану і Богів. Свято Роду відзначають 25 грудня після обід, коли дорослі діти несуть своїм батькам вечерю.

Род як Світове Яйце

Люди уявляли Всесвіт у вигляді величезного Світового Яйця. Все Яйце називаємо Родом Всевишнім Люди на Землі представляють Рід земний, він є відображенням Всевишнього. Рід поділяється на чоловіка і жінку (родителі) та їхніх дітей. З верхньої частини Світового Яйця твориться Твердь Небесна – Батько-Сварог, з нижньої – Твердь Земна – Мати-Рожаниця (Родань, Рогань), з жовтка породжується їхній син – Сонце-Дажбог, з білка донька – Вода-Мокоша. Сонце і Вода є братом і сестрою, і одночасно нареченим і нареченою (тобто вони нарікаються братом і сестрою). Це поєднання у вигляді жовтого і синього кольорів відображено на державному прапорі Русі. Між Небом і Землею існує повітря – Стрибог. Батько-Сварог запліднює Матір-Землю, вона випускає Води і породжує Сонце. Воно проходить Небом, як життєвим шляхом, і вмирає, заходячи до лона Матері-Землі, а зранку знову воскресає. Так постала віра в непереможне і вічне життя. Людина повторює рух Сонця: вмираючи знову воскресає у наступних поколіннях. Тому треба продовжувати свій рід, щоб було куди відродитися, треба дбати за свою Землю, бо знову сюди прийдеш.

Велесова Книга про культ Рода

Велесова Книга, дошка 15 а (тут ідеться про чоловічий прояв Рода - Сварога): "І тут Сварога перво Пращури молили, се Роду-Роженієць кринь його препросили, і то дуб в корінь – хліб наш. Сварог, іже створив світ, – Бог єсь світу і Бог Прави, Яви і Нави, се бо маємо їх во істину. І ця істина наша переборює сили потемисті і [до] блага веде." .

Оригінал: "І ту Сврги пєрвіє Пращурє моліхом, сє Рді-Рожєнієць кринь є прєпросіхом, і то дуб о крєнь – хлєб нашь. Сврг, іжє твряі свєнт, – Бг єсє свєнту і Бг Првє і Явє і Навє. Сє бо імяхомь они во істьву. І сє істьва нашіє прєборяшєть сили потьємєстє і блгу вєндє."

Велесова Книга, дошка 28: "І се Род-Рожаниць має нас до серця отчого і охраняє нас од ворогів. Себто вержемо нині і се молимо Богів про заступництво наше, і то буде."

Оригінал: "І сє Родь-Розаніць іміє ни до срєдьцє отщє і охраніє ни одє врзє. Сєбьто вргохомь ниніє і сє моліхь Бзє о заступнєнє нашіє, і то бєндєшєть."

Ставлення ортодоксальної церкви до культу Рода

"Слово нікоєго Христолюбця" ХІ віку:

"Того ради не подобаєть хрьстьяном в пирех і на свадьбах бісовьских ігр іграти, аще ли то не Брак (Весілля) наричеться, нъ ідолослужениє, іже єсть пляска, гудьба, пісни мирьския, сопіли, бубьни, і вся жертва ідольска, іже моляться огневи под овином, Вилам, Мокошьи, Симурьглу, Перуну, Волосу, скотью огу, Хърсу, Роду, Рожаницям і всім проклятим богом іх." "Не токмо же простотою зло творим, нъ і смішаєм нікия чистия Молитви с проклятим молениємь ідольским, трьсвятия Богородиця с Рожаницами, іже ставять лише кутья, іни трапези законьнаго обіда, іже наріцається беззаконьная трапеза, мінимая Роду і Рожаницам в прогніваниє Богу." [Огієнко 1992, 370-371].

"Слово, як погани кланялися Ідолам" XI віку:

"Тім же богом требу кладуть і творять і словеньский язик: Вилам і Мокошьі, Диві, Перуну, Хьрсу, Роду і Рожаницам, Упирем і Берегиням, і Переплуту, і верьтячеся пьють єму в розіх." "От тих ізвикоша древле халдеї, начаша треби їм творити великия своима богома Роду і Роженицам по роженію проклятаго і скверьньнаго бога Осира… Оттуда же ізвикоша елени класти треби Артемиду і Артемиді, рекше Роду і Рожениці, тації же ігуптяне, таже римляне."

"Тако же і до словін доїде се слово. І ти почаша треби класти Роду і Роженицам преже Перуна, бога іх, а преже того клали треби упирем і Берегиням… Сего же не могуть ся лишити, наченше в поганьстві, даже і доселі, проклятаго ставленія втория трапези, нареченния Роду і Роженицам на велику прелесть вірним крьстьяном і на хулу Святому Крьщенію і на гнів Богу. По Святім Крещенії череву роботни Попове уставиша Трепарь прикладати Рожества Богородици к Рожаничьні тряпезі, оклади діюче." [Огієнко 1992, 374-376].

Устав Преп. Савви, за рукописом XVI віку:

"Ли (или, чи) сплутила (зблудила) єси з бабами богомерьския блуди, ли молилася єси Вилам, ли Роду і Роженицам, і Перуну, і Хорсу, і Мокоши, пила и їла". [Огієнко 1992, 380].


"Слово Св. Григорія про ідолів (XIIст.)" прагне до розвінчення «Рода і Рожаніци» — мова йде про тих які почитають

"…проклятого ж Осіріда (тобто Осіріса) народження. Мати ж, народжуючи його, впала в безумство, і тому його стали вшановувати як бога… А від тих звичай здавна перейняли халдеї і почали треби творити двом своїм богам Роду і Рожаниць після народження проклятого і огидного бога їх Осіріда. Про те ж Осіріде оповідає книга брехлива і погана сарацинське жерця їх Мохамеда і Бохміта проклятого, що він народився через безглуздий прохід, чого заради його і назвали богом … Звідти ж почали елліни ставити трапезу Роду і Рожаницям, також єгиптяни, також римляни, також і до слов'янам дійшло: ось і слов'яни почали ставити трапезу Роду і Рожаницям — ще до Перуна, бога їх, але напочатку того клали треби упирям і Берегиням".

Оригінал:

"…проклятого же осирида. рожение. мати бо его ражающи оказися. а того створиша богомъ… и от техъ извыкоша древле халдеи, и начаша требы творити своима богома родоу и рожаници. по того рожеию. проклятого. и сквьрнаго бога ихъ. осирида того же оирида скажеть книга лъживая и сквьрньная. срачинскаго жьрца. моамеда. и бохмита проклятаго. яко нелепымъ проходомъ проиде, рожаяся. того ради и богомъ его нарекоша… оттоуда же начаша елини. ставити трапезоу. родоу и рожаницамъ. таже егюптяне. таже римляне. даже и до словенъ доиде. се же словене начали трапезоу ставити родоу и рожаницамъ…"

"се же словене начали трапезу ставити Роду и рожаницам преже Перуна, бога их".

В одній рукописи Четьї Мінеї є цікава приписка "А се грехи: ...Желя Роду и роженицам по рождестве в пнд [понедельник] - муку варити святей богородици, а Роду примолвливающе".

Борис Рибаков писав, що дуже важливо наступне: автор "Слова про ідолів" вважав культ Роду однієї зі світових релігій, яка колись охоплювала Єгипет (Озіріс), Вавилон, Грецію ("Артеміда" - Аполлон?), Рим і слов'янський світ.

Посилання

Отримано з https://wiki.svit.in.ua/index.php?title=Род&oldid=2540