Відмінності між версіями «Головна сторінка»

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
(Посилання)
 
(Не показані 224 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Енциклопе́дія''' ({{lang-la|encyclopaedia}} від {{lang-grc|ἐγκύκλιος παιδεία}} — «круг наук», {{lang-grc|κύκλος}} — [[коло]] і {{lang-grc|παιδεία}} — [[навчання]], [[наука]]) — «коло наук», сукупність наукових знань з широкого кола питань. У широкому розумінні — збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.
+
[[Файл:Rpk.jpg|200px|thumb|right]]
[[Файл:Encyclopaedia Britannica 15 with 2002.jpg|right|360px|thumb|15-е видання ''[[Британіка|Британіки]]'']]
+
== Енциклопедія Рідної Віри ==
 +
'''За шаблоном вже всім відомої Вікіпедії ми готуємо суто рідновірську Енциклопедію. Запрошуємо всіх зацікавлених до участі у її створенні.'''
  
== [[Етимологія]] ==
+
'''Звертайтеся до нас:
Енциклопедія — запозичення з [[французька мова|французької мови]]; {{lang-fr|encyclopédie}} походить від пізньолатинського encyclopaedĩa, утвореного з грецького ἐγκύκλιος παιδεία, буквально «кругове (загальне) навчання (виховання)», що складається з прикметника ἐγκύκλιος «круговий, циклічний» та іменника παιδεία «виховання, навчання».<ref> [[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 167)</ref>
+
068-643-93-28, 066-153-71-79, 063-336-03-78
 +
svitovyt@gmail.com'''
  
== Поняття ==
+
== Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності ==
  
Первісно слово означало сукупність [[знання|знань]], які слід було засвоїти у [[Середньовіччя|середньовічній]] [[педагогіка|педагогіці]]. Слово отримало сучасне значення після появи у XVI ст. енциклопедій&nbsp;— [[книга|книжок]], у яких були зібрані відомі на той час знання з різних [[галузь|галузей]] [[наука|науки]]. Назви цих [[книга|книжок]] при виданні [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською]], а потім [[російська мова|російською мовами]] прийнято було перекладати як «Круг наук».
+
'''Шановні рідновіри!'''
  
'''Енциклопедист'''&nbsp;— людина, що відрізняється [[енциклопедизмом]] знань чи діяльності; освічена людина, що має різносторонні знання з областей багатьох наук. В історії, людина, що належала до групи провідних [[мислитель|мислителів]], що об'єдналися навколо «Енциклопедії», яку видавали в кінці [[18 століття]] у [[Франція|Франції]] [[Дідро]] та [[Д'Аламбер]].
+
Просимо вас здійснювати добродійні внески на розвиток Рідної Духовності та підтримки інтернет ресурсів. Тільки спільними зусиллями ми зможемо наблизитися до нашої мети! Дякуємо за вашу допомогу!
  
'''Циклопе́дія''' нова латина ''cyclopaedia'' ({{lang-grc|κύκλιος παιδεία}}&nbsp;— «кругове навчання»)&nbsp;— рідкісний варіант того ж [[термін]]у.
+
'''Картка ПриватБанк:'''
  
== Метод організації ==
+
'''5168 7551 0517 2221'''
  
Енциклопедія як [[жанр]] [[Наукові видання|наукової]] або [[Науково-популярні видання|науково-популярної]] [[Довідник|довідкової]] літератури має певні особливості. Популярність викладу, розрахована на широке коло читачів, має поєднуватися з науковою чіткістю та логікою викладання матеріалу. Неприпустиме недбале, наближене, однобічне висвітлення [[явище|явищ]] і [[факт]]ів.
 
  
Цим енциклопедії відрізняються від інших видів [[Наукові видання|наукових видань]], у яких такі матеріали можуть наводитися в [[автор]]ській концепції. Мові енциклопедії властиві стислість, чіткість, [[лаконічність]] формулювань, уникнення вузькофахових [[термін]]ів, професійних [[жаргон]]ізмів, розмовних і просторічних слів, вставних слів і зворотів, емоційно забарвлених оцінок, надмірної кількості скорочень.
+
== Статті ==
 +
=== [http://wiki.svit.in.ua/index.php/Спеціальна:Усі_сторінки Усі сторінки] ===
  
== Види енциклопедій ==
+
=== [http://wiki.svit.in.ua/index.php/Спеціальна:Категорії Категорії] ===
=== За розміром ===
 
  
Енциклопедії залежно від обсягу умовно поділяють на '''великі''' (понад 12 томів), '''малі''' (7—12 томів), '''короткі''' (4—6 томів) та 1—3-томні, які переважно називають ''енциклопедичними [[словник]]ами'' або ''[[довідник]]ами''.
+
= Нове =
 +
[[Повітруля]]
  
=== За способом організації ===
+
[[Аргімпаса]]
Спосіб організації енциклопедії важливий для зручності її використання в якості довідкової літератури. Історично склалося два основних способи організації енциклопедії: [[абетка|алфавітний]] та [[Ієрархічна структура|ієрархічний]].
 
  
* '''Алфавітна (або алфавітно-словникова, або просто словникова) організація''' заснована на розташуванні окремих не пов'язаних між собою статей в [[абетка|алфавітному]] порядку назв їх предмета. Енциклопедії, в яких статті впорядковані за словами і словосполученнями, називаються '''енциклопедичними словниками''', наприклад, 82-томний [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона]], [[Вікіпедія]]. Різновидом енциклопедій є також енциклопедичні довідники, в яких статті представлені в гранично стислій формі.
+
[[Символ Віри]]
  
* '''Системна (або логічно-тематична, [[Ієрархічна структура|ієрархічна]]) організація'''. Крім того, існують енциклопедії, в яких статті впорядковані за [[галузь|галузями]] знань, наприклад, [[Енциклопедія кібернетики]].
+
[[Субота]]
  
Існують і енциклопедії змішаного типу, наприклад, більша частина [[Велика радянська енциклопедія|Великої радянської енциклопедії]] побудована як енциклопедичний словник, але том «СРСР» побудований за логічно-тематичним ([[Ієрархічна структура|ієрархічним]]) принципом.
+
[[Йосип з Назарета]]
  
Сучасні засоби накопичення та обміну інформацією створюють все нові способи для збору, перевірки, обробки та подання [[інформація|інформації]]. Такі проекти як [[Вікіпедія]] є прикладом нових форм енциклопедії, в яких доповнення і вилучення інформації гранично спрощено. [[Он-лайн]]ові енциклопедії полегшують пошук інформації, наприклад, дозволяють шукати за [[Ключове слово|ключовими словами]].
+
[[Чорнобог]] доповнено
  
=== За призначенням ===
+
[[Похорон]]
Енциклопедії поділяються на універсальні (наприклад, «[[Велика радянська енциклопедія]]», «[[Британська енциклопедія|Британіка»]], «[[Вікіпедія]]»), [[галузь|галузеві]] («[[Енциклопедія кібернетики]]», «[[Енциклопедія українознавства]]»), [[регіон]]альні («[[Енциклопедія Львова]]»), проблемні, персональні.
 
  
Великі й малі енциклопедії , як правило, належать до універсальних, оскільки містять інформацію з усіх галузей науки та практичної діяльності людини; короткі енциклопедії та енциклопедичні словники&nbsp;— до галузевих енциклопедичних видань, тобто таких, що охоплюють певну галузь науки та практичної діяльності.
+
[[Дана]]
  
==== Універсальна енциклопедія ====
+
[[Шаєва гора]]
Універсальна енциклопедія&nbsp;— енциклопедія, яка охоплює все коло знань про світ і людину. Прообразом такої енциклопедії може служити складена [[Пліній Старший|Плінієм Старшим]] для імператора [[Тіт Флавій Веспасіан|Тіта]] «[[Природнича історія]] ».
 
 
 
== Типи енциклопедичних статей ==
 
 
 
Статті в енциклопедіях поділяються на кілька типів: '''статті-огляди''', '''статті-довідки''', '''статті-тлумачення''' (містять лише дефініцію, а в разі запозичення слова з іншої мови&nbsp;— його етимологію) і '''статті-посилання''' (відсилають користувача до іншого терміна). Статті-огляди та статті-довідки, що різняться лише обсягом, є визначальними для енциклопедії; вони містять основну інформацію з розглядуваного питання: виклад наукової теорії, хронологію історичних подій, географічні, біографічні, статистичні відомості тощо.
 
 
 
== Особливості створення та видання ==
 
 
 
Виданню енциклопедії передує розробка тематичного плану (розподілу загального обсягу статей за їхніми типами та дисциплінами) і словника (повного переліку термінів, які увійдуть до видання). Крім того, науково-редакційна рада видавництва разом із редакційною колегією відповідної енциклопедії розробляють методичні рекомендації з підготовки статей та пам'ятку автора статті, примірники яких передають кожному авторові.
 
 
 
Отже, створення енциклопедичного видання високого наукового рівня потребує не тільки залучення широкого кола визначних авторів-учених, а й редакційного колективу високої кваліфікації, який має багаторічний досвід роботи зі створення подібних видань.
 
 
 
Енциклопедія надто специфічний жанр, і не кожний автор володіє потрібним для написання відповідної статті стилем. Ось чому під час створення енциклопедії гостро постає проблема добору авторів. І навіть якщо автор&nbsp;— досвідчений фахівець, серйозне втручання редактора в оригінал буває інколи неминучим. Редактор енциклопедії повинен добре знатися на певній науковій тематиці, вміти працювати з автором, виявляти неослабну пильність впродовж усієї роботи над виданням.
 
 
 
Енциклопедії мають бути акумуляторами знань і відрізнятися від інших довідкових видань науковою достовірністю, ґрунтовністю, вивіреністю інформації, певною мірою «бездискусійністю».
 
 
 
== Історія ==
 
 
 
=== Перші енциклопедії ===
 
Хоча сам термін «енциклопедія» увійшов у побут тільки в [[XVI]] столітті, енциклопедичні праці відомі з давніх часів. Термінологічні словники складалися вже в [[Стародавній Єгипет|Давньому Єгипті]] в період Середнього царства ([[2 тисячоліття до н. е.]]). Збірки знань складалися і в [[Стародавній Китай|Стародавньому Китаї]] ([[XII]] століття до н. е.-[[10 століття|X]] століття до н. е.). Енциклопедії були популярні в християнському світі в період [[раннє Середньовіччя|раннього Середньовіччя]]: на заході прикладом можуть служити твори [[Ісидор Севільський|Ісидора Севільського]], на сході&nbsp;— візантійський словник «[[Суда]]».
 
 
 
У зрілий період Середньовіччя на заході Європи склалося кілька видів енциклопедичних праць: зерцала ({{lang-la|speculum}}), компендіуми ({{Lang-la2|compedium}}), суми ({{Lang-la2|summae}}), які служили в основному навчальними посібниками для студентів «нижчих» загальноосвітніх факультетів університетів. Прикладом може служити праця [[Домініканці (орден)|домініканського ченця]] [[Вінсент з Бове|Вінсента з Бове]] середина [[XIII]] століття) «Bibliotheca Mundi» («Всесвітня бібліотека »), інакше «Велике зерцало» ({{lang-la|Speculum majus}}) — у 80 томах і трьох частинах. До [[XIII]] століття всі подібні видання виходили на [[латинь|латині]], однак поступово з'являються і глосарії — словники маловживаних слів і виразів.
 
 
 
Великий поштовх енциклопедична культура отримала в епоху [[Ренесанс]]у в [[XIV]]-[[XVI]] століттях, в тому числі завдяки винаходу [[Друкарство|книгодрукування]] [[Йоганн Гутенберг|Йоганном Гутенбергом]]. У [[XVI]]-[[XVII]] століттях з'являється термін «енциклопедія» (а також «циклопедія») в його сучасному значенні.
 
 
 
=== Томас з Кантімпри "Про природу речей" (1230 -1245)===
 
“Liber Rerum Natura” (Про Природу речей) було написана фламанським католицьким священиком [[Томас з Кантімпри|Томасом з Кантімпри]] (1201-1272) між 1230 та 1245 роками. У цій [[енциклопедія|енциклопедії]] Томас підсумовує фізичні знання його часу. Він описує людей, тваринне царство, [[Флора|флору]], [[камінь|каміння]], [[Метал]]и, [[Астрономія|астрономічні]] явища, [[Метеорологія|явища погоди]] й казкові істоти, які населяють регіони невідомої природи. Він використовував ці мфічні істоти, щоб зробити [[мораль]]ні зауваження для напоумлення. Все це мало бути вступом до фізичного і духовного буття людини. Ця енциклопедія складалася з двадцяти книг на наступні теми:
 
* 1. [[Анатомія]] [[людського тіла]]
 
* 2. [[Серце]]
 
* 3. Жахливі [[чоловік]]и з [[Схід|Сходу]]
 
* 4. [[Царство тварин|Тварини]], ( [[чотириногі (біологія)|чотириногі]])
 
* 5. [[Птахи]]
 
* 6. [[Морський монстр|Морські монстри]]
 
* 7. [[Риба (тварина)|Риби]]
 
* 8. [[Змії]]
 
* 9. [[Worm (тварина)|черв'яки]], ([[комахи]])
 
* 10. [[Дерева]]
 
* 11. [[Нюх|Ароматичні]] і лікарські дерева
 
* 12. Властивості ароматичних і лікувальних [[рослинирослин]]
 
* 13. Влада і джерела (письменники)
 
* 14. [[Камінь|Дорогоцінні камені]]
 
* 15. Сім [[Метал]]ів
 
* 16. Сім [[небо|небесних]] сфер
 
* 17. Сфери в [[Землі (планети)|Землі]] і сім [[планета|планет]]
 
* 18. Рух [[повітря]], ( [[погода (метеорології)|погода]] і [[вітер (метеорологія)|вітер]])
 
* 19. Чотири [[Елемент (Античність)|елементи]]
 
* 20. [[Eclipse]] і рух небесних тіл.
 
Написану латинською мовою енциклопедію Томаса використоували як основу пізніші енциклопедії.
 
 
 
=== Енциклопедії XVII—XIX століття ===
 
[[Файл:1708-harris-ttlpg.jpg|right|thumb|''Лексикон Технікум'' Харріса, титульна сторінка другого видання, 1708 р.]]
 
Хоча сама ідея універсальної і загальнодоступною енциклопедії з'явилася ще до XVIII ст., ''Циклопедія або універсальний словник наук і мистецтв'' Е. Чемберса ([[1728]]), ''«[[Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел]]»'' [[Дідро]] і д'Аламбера (початок випуску 1751), а також ''[[Британіка|Енциклопедія Британіка]]'', ''[[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона|Енциклопедія Брокгауза]]'' та інші енциклопедії того часу були першими серед тих, що мали цілком сучасний вигляд, звичний для нас. Статті у цих виданнях були одночасно доступними за стилем викладу та глибокими за змістом, систематично розташованими в передбачуваному порядку. Однак, навіть у найбільш ранної з них, енциклопедії Чемберса 1728 року, був попередник, ''Лексикон Технікум'' Джона Гарріса (1704), який також за змістом та назвою був «Універсальним англійським словником мистецтв і наук, що тлумачить не тільки терміни мистецтв, а й самі мистецтва».
 
 
 
Вже в епоху [[Ренесанс|французького Ренесансу]] енциклопедії прагнули описати не настільки кожен факт, відомий людству, як знання найнеобхіднішого, а необхідність оцінювалася за різними критеріями, в результаті чого енциклопедії значно відрізнялися за своїм обсягом. Серед них були, наприклад, енциклопедії про моральні норми. Великий вплив на європейський енциклопедизм мала популярна свого часу робота англійського лікаря і філософа Томаса Броуна ''Псевдодоксія епідеміка'' або ''Помилки і вульгаризми'' (1646), що витримала до 1672 року п'ять видань і була перекладена [[латина|латиною]], [[французька мова|французькою]], [[німецька мова|німецькою]] та [[голландська мова|голландською]] мовами. У передмові автор вже називав її енциклопедією і ставив перед собою мету розвіяти помилки та забобони своєї епохи. Ця праця була, однак, викладена ще не в [[абетка|алфавітному]], а у традиційному ще для [[Середньовіччя]] [[Ієрархічна структура|ієрархічному]] порядку і систематизував окремо [[мінерал]]и, [[рослини]], [[тварини|тварин]], світ людини, небесні світила й космологічні уявлення.
 
 
 
Найпоширеніший у наш час [[абетка|алфавітний]] порядок, мабуть, вперше застосував Джон Гарріс в енциклопедії ''Лексикон Технікум''. Сам [[Ісаак Ньютон|Ньютон]] опублікував у другому томі ''Лексикону'', що вийшов 1710 року, свою єдину статтю з хімії. Енциклопедія Гарріса була, в основному, присвячена науці, але в тому розумінні, яке існувало на початок XVIII ст., і який у наш час назвали б наукою і технологією. Утім, значна кількість статей стосувалося гуманітарних наук, образотворчого мистецтва, законодавства, комерції, музики та геральдики. Порівняно невеликий за обсягом, близько 1200 сторінок, ''Лексикон'' можна назвати швидше енциклопедичним словником, ніж енциклопедією в сучасному розумінні цього слова. Сам Гарріс вважав його словником; справді, це один з перших технічних словників всіх часів і народів.
 
 
 
[[Файл:Encyclopedie de D'Alembert et Diderot - Premiere Page - ENC 1-NA5.jpg|right|thumb|''«[[Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел]]»'', 1773]]
 
Двотомна ''Циклопедія'' Чемберса крім [[абетка|алфавітного]] порядку ввела ще одне нововведення: внутрішні посилання з одних статей на інші. Її французьким перекладом надихалися автори найбільш відомої нині енциклопедії XVIII століття, що мала значний вплив на культурне і політичне життя Європи напередодні [[Французька революція|французької революції]].
 
 
 
''«[[Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел]]»'' (''«Encyclopédie ou dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers »'') за редакції [[Дідро]] і д'Аламбера видавалая з 1751 по 1772 рік і вийшла у 28 томах, над ще 7 томами допоміжних матеріалів, опублікованих до 1780, працювали інші редактори. Історичне значення саме цієї енциклопедії зумовлене тим, що вона містила систематичний огляд ідей [[Епоха Просвітництва|французького Просвітництва]], викладений самими просвітителями, прозваних свого часу какуаками, на чолі з [[Дідро]]<ref>{{cite book
 
  | last = Himmelfarb
 
  | first = Gertrude
 
  | title = The Roads to Modernity: The British, French, and American Enlightenments
 
  | publisher = Alfred A. Knopf
 
  | date = 2004
 
  | isbn = 9781400042364}}</ref><ref>Jean le Rond d’Alembert, «Preliminary Discourse», in ''Denis Diderot’s The Encyclopédie: Selections'', ed. and trans. Stephen J. Gendzier (1967), cited in Hillmelfarb 2004</ref><ref>Denis Diderot, ''Rameau’s Nephew and Other Works,'' trans. and ed. Jacques Barzun and Ralph H. Bowen (1956), cited in Himmelfarb 2004</ref>.
 
 
 
[[Дідро]] виклав свої погляди на те, якою має бути енциклопедія, у статті з однойменною назвою. На його думку, досконала енциклопедія повинна бути чимось більшим, ніж сума її складових частин. «Навіть якщо б аналітичний словник наук і мистецтв був лише методичною комбінацією своїх окремих елементів, я все ж запитав би, хто відповідає за підбір цих елементів?»<ref>[http://www.hti.umich.edu/cgi/t/text/text-idx?c=did;cc=did;idno=did2222.0000.004;rgn=main;view=text ''Encyclopédie'']</ref> Дідро вважав, що енциклопедія повинна встановлювати зв'язки між поняттями. Розуміючи, що весь масив людських знань неможливо викласти в одній роботі, він все ж вважав, що в ній можна, принаймні, показати взаємозалежність між ними.
 
 
 
Французька ''Енциклопедія'', у свою чергу, стала надихаючим прикладом для створення знаменитої''[[Британіка|«Британської енциклопедії »]]'' або ''Британіки''. Її початок в Шотландії 1768-1771 рр.. був скромним: у той час вона складалася з усього трьох томів і 2391 сторінок. Але коли до 1797 р. було завершено її третє видання, ''Британіка'' складалася вже з 18 томів, а серед її авторів були найавторитетніші вчені свого часу.
 
 
 
[[Файл:Brockhaus Lexikon.jpg|thumb|300px|[[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона]]]]
 
У Німеччині в 1732-1754 рр. була видана найоб'ємніша енциклопедія [[XVIII]] століття — «Великий повний універсальний лексикон всіх наук і мистецтв» («Grosses vollstandiges Universal-Lexikon aller Wissenschaften und Kunste», 68 томів, 750 тис. статей), випущена в [[Лейпциг]]у І.Г.Цедлером. У порівнянні з ним ''[[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона|Енциклопедичний словник]]'' [[Фрідріх Арнольд Брокгауз|Ф. А. Брокгауза]], також вперше виданий в Лейпцигу [[німецька мова|німецькою мовою]] у 1796-1808 рр., був зовсім невеликим, всього шість томів. Скорочення обсягу в порівнянні з попередніми енциклопедіями пояснювалося міркуваннями доступності для розуміння. Енциклопедія не ставила собі за мету замінити підручники, а лише популярно і без надмірних подробиць викласти результати досліджень і відкриттів того часу. Такий підхід, прямо протилежний стилю ''Британіки'', був згодом перейнятий більшістю енциклопедій XIX століття як у [[Європа|Європі]], так і в [[США|Сполучених Штатах]].
 
 
 
У [[XIX]] столітті важливу роль зіграли німецький «Великий енциклопедичний словник Мейєра» ([[1839]]-[[1852]], 46 томів, згодом ще 6 додаткових), французький ''Великий універсальний словник XIX століття'' (''Grand dictionnaire universel du XIXe siècle'', 17 томів з додатками, видані в 1866-1890 рр.) та англійська ''«Пенні Циклопедія»'', випуски якої виходили щотижня і коштували всього пенні кожен. Таке видання користувалося попитом в епоху широкого поширення середньої освіти. Доступні за ціною енциклопедії широко видавалися і в XX столітті.
 
 
 
До кінця XIX століття власні національні енциклопедії з'явилися в [[Італія|Італії]], [[Австрія|Австрії]], [[Польща|Польщі]], [[Данія|Данії]], [[Швеція|Швеції]], [[Португалія|Португалії]], [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Чехія|Чехії]], а також в [[Австралія|Австралії]] і [[США]].
 
 
 
=== Енциклопедії XX століття ===
 
Найвідомішою енциклопедією [[XX]] століття стала «[[Британська енциклопедія]]», права на яку належать американським видавцям. У [[1985]] році вийшло 16-е видання, що включає 32 томи.
 
 
 
[[Файл:Ad Encyclopaedia-Britannica 05-1913.jpg|thumb|300px|[[1913]]. Рекламний плакат для 11 видання [[Британська енциклопедія|Британіки]]]]
 
 
 
Поряд з традиційними енциклопедіями з'являються енциклопедичні словники школяра.
 
 
 
У 90-х роках XX століття з розвитком мультимедійних технологій з'явилися електронні енциклопедії на [[компакт-диск]]ах. Комп'ютерні технології істотно змінили характер доступу до енциклопедичних даних — пошук статей став практично миттєвим, з'явилася можливість вставляти в статті не тільки якісні фотографії, але і звукові фрагменти, відео, анімацію. Найбільш значущим стало видання в [[1993]] «[[Encarta]]» американською корпорацією [[Майкрософт]], і у [[1994]] електронної версії «[[Британська енциклопедія|Британіки»]].
 
 
 
=== Вільна енциклопедія — Вікіпедія ===
 
{{main|Вікіпедія}}
 
З розвитком інтернет-технологій стала можливою поява [[Вікіпедія|Вікіпедії]] — енциклопедії, яка створюється та редагується усіма бажаючими. Незважаючи на вседоступність, в тому числі і для деструктивного впливу, за охопленням Вікіпедія (англійська версія містить понад 4 мільйони 184 тисяч статей на [[14 березня]] [[2013]] року), як мінімум, не поступається всесвітньо відомим виданням.
 
Як [[інтернет]]-[[довідник]] Вікіпедія є найбільшою (з 2007 року, до того часу найбільшою енциклопедією була [[Енциклопедія Юнле]]) і найпопулярнішою серед подібних ресурсів. За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією, яка коли-небудь створювалася за всю історію людства. Однією з переваг Вікіпедії є можливість представлення інформації рідною мовою.
 
 
 
Засновники Вікіпедії&nbsp;— [[Ларрі Сенгер]] і [[Джиммі Вейлз]]. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року.
 
 
 
== Українські енциклопедії ==
 
[[Файл:Українська радянська енциклопедія.jpg|right|thumb|''[[Українська радянська енциклопедія]]'', друге видання, I том]]
 
[[Файл:Entsiklopedia ukrainoznavstva Lviv 1993.jpg|thumb|right|Обкладинка першого тому репринтного видання "Енциклопедії українознавства", Львів, 1993 рік ]]
 
{{main|Українські енциклопедії}}
 
Історія видання довідкової історичної літератури в [[Україна|Україні]] розпочинається у [[XVII]] столітті з виходу «[[Синопсис Київський|Синопсиса»]] ([[1674]] р.) — першого короткого систематичного викладу історичних подій в Україні та Росії з найдавніших часів до останньої чверті [[XVII]] століття. Додаток до [[книга|книжки]] містив відомості за кілька століть про [[князь|князів]], [[воєвода|воєвод]], київських митрополитів. Автором «Синопсиса» був відомий український історик, культурний діяч [[Ґізель Інокентій|І. Ґізель]]. Упродовж [[XVII]]—[[XIX]] столітть «Синопсис» витримав кілька десятків видань.
 
 
 
Першим створювачем українського енциклопедичного словника у [[1836]] р. став [[Маркевич Микола Андрійович]].
 
Своєрідним енциклопедичним виданням з історії українського народу і в цілому з проблем [[українознавство|українознавства]] була підготовлена після видання першого тому «Історії України» у [[1898]] р. за ініціативою видатного українського історика [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевського]] у двотомній праці «[[Украинский народ в его прошлом и настоящем]]».
 
 
 
У [[1927]] році було засновано видавництво «[[Українська Радянська Енциклопедія]]» (УРЕ). Серед його фундаторів — Всеукраїнська академія наук (тепер [[НАН України]]) та Наркомат освіти республіки. Першим головним редактором став відомий державний діяч, академік ВУАН [[Скрипник Микола Олексійович|М.О.Скрипник]]. Видавництво розпочало випуск перших томів Української Енциклопедії, однак за традиційним у ті часи звинуваченням в «[[Український буржуазний націоналізм|українському буржуазному націоналізмі»]] та «шкідництві» діяльність УРЕ було припинено. В 1944—48 роках мала місце друга спроба відновити єдину енциклопедичну інституцію в Україні, проте лише 1957 знову постало енциклопедичне видавництво — [[Головна редакція Української радянської енциклопедії]] у складі [[АН УРСР]]. Її організатором та головним редактором (до 1983) був видатний діяч культури, академік АН УРСР [[Бажан Микола Платонович|М.П.Бажан]]. У 1989 році Головну редакцію УРЕ перетворено на [[Українська енциклопедія (видавництво)|видавництво «Українська радянська енциклопедія»]] з присвоєнням йому імені [[Бажан Микола Платонович|М.П.Бажана]]. Серед визначних учених, які входили до складу Головної редколегії УРЕ, були [[академік]]и [[Корецький Володимир Михайлович|В.М.Корецький]], [[Бабій Борис Мусійович|Б.М.Бабій]] та інші. За роки своєї діяльності видавництво випустило сотні томів різних видань: першу в історії українського народу [[Українська Радянська Енциклопедія|Українську Радянську Енциклопедію]] (УРЕ: 1-е вид. - т. 1-17, 1959-65; 2-е вид. - т. 1-12, 1977—85), Український Енциклопедичний Словник (1-е вид. — т. 1-3, 1964—67; 2-е вид. — т. 1-3, 1986—87); фундаментальну «[[Історія міст і сіл Української РСР|Історію міст і сіл Української РСР»]] (т. 1-26, 1967-74), «Історію Академії наук Української РСР» (т. 1—2, 1976—77); багатотомні енциклопедії історії України, народного господарства, сільського господарства, кібернетики, мистецтва, літератури та ін.; енциклопедичні словники — юридичний, політичний, філософський, економічний та ін.
 
 
 
У 1955—1984 роках у [[Нью-Йорк]]у випущено унікальну багатотомну «[[Енциклопедія українознавства|Енциклопедію українознавства»]] за редакцією [[Кубійович Володимир Михайлович|В.Кубійовича]]. У десяти томах цього видання висвітлена історія України з найдавніших часів до 60-х років XX століття, широко представлена історична [[біографістика]].
 
 
 
[[Універсальний словник-енциклопедія|УСЕ]] — універсальний словник-енциклопедія містить близько 25000 [[стаття|статей]], 3200 [[ілюстрація|ілюстрацій]], [[фото]], [[Географічна карта|карт]], схем, таблиць: найновіші факти, [[історія]] та [[сучасність]], [[наука]] і [[техніка]], [[культура]] і [[спорт]], [[географія]] і [[медицина]], персоналії та реалії, Україна і світ. Підготовлено на основі міжнародного проекту EUROPEDIA, автор проекту шведський енциклопедист, засновник і президент Шведської Академії Вербовізуальної Інформації Свен Лідман. В Україні виходить регулярно від 2001.
 
 
 
У [[2012]] році вийшло унікальне енциклопедичне видання "[[Морська енциклопедія Одеси]]" про розвиток мореплавства, морського порту й пов'язаних галузей в [[Одеса|Одесі]]<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dovidkova_literatura_ukraiini_zbagatilasya_morskoyu_entsiklopedie_yu_1773317 Укрінформ. Стаття "Довідкова література України збагатилася морською енциклопедією"]</ref>.
 
 
 
[[2 січня]] [[2013]] року Президент України [[Віктор Янукович]] доручив [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів]] забезпечити підготовку і видання до 2020 року [[Велика українська енциклопедія|'''Великої української енциклопедії''']], для чого на базі [[Українська енциклопедія (видавництво)|видавництва «Українська енциклопедія» імені М.П.Бажана]] має бути створено Енциклопедичне видавництво імені М.П.Бажана <ref>[http://zib.com.ua/ua/13580-pershim_ukazom_2013_r_prezident_doruchiv_vidati_veliku_ukrai.html Президент доручив видати Велику українську енциклопедію] // Закон і Бізнес</ref>.
 
 
 
== Див. також ==
 
* [[Список універсальних енциклопедій]]
 
* [[Українські енциклопедії]]
 
* [[Дерево знань]]
 
* [[Біологічна класифікація]]
 
* [[Цикл]]
 
* [[Енциклопедія Юнле]]
 
 
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
 
 
== Література ==
 
{{Вікіпосилання
 
|Тема              = Енциклопедія
 
|Портал            = Наука
 
|Портал-зображення  = Nuvola apps kalzium.svg
 
|Портал1            = Література
 
|Портал1-зображення  = Books-aj.svg aj ashton 01.svg
 
|Вікісловник        = енциклопедія
 
|Вікіпідручник      =
 
|Вікіцитати        =
 
|Вікіджерела        =
 
|Вікіновини        =
 
|Вікісховище        = Category:Encyclopedias
 
|Метавікі          =
 
|Проект            =
 
}}
 
* {{книга
 
|автор      = Симон К. P.
 
|посилання  =
 
|заголовок  = Термины «энциклопедия» и «свободные искусства» в их историческом значении
 
|серія = «Сов. Библиография»
 
|рік        = 1947
 
|місце    = М.
 
|isbn        =
 
}}
 
* {{книга
 
|автор      = Симон К. P.
 
|частина  = Энциклопедия
 
|заголовок  = Большая советская энциклопедия
 
|видання = 2 изд.
 
|рік        = 1958
 
|місце    = М.
 
|том  = 49
 
|isbn        =
 
}}
 
* {{книга
 
|автор      = Гудовщикова И. В.
 
|посилання  =
 
|заголовок  = Общие зарубежные энциклопедии
 
|серія =
 
|рік        = 1963
 
|місце    = Л.
 
|isbn        =
 
}}
 
* {{книга
 
|автор      = Robert Lewis Collison
 
|посилання  =
 
|заголовок  = Encyclopaedias: their history throughout the ages: a bibliographical guide with extensive historical notes to the general encyclopaedias issued throughout the world from 350 B.C. to the present day
 
|серія =
 
|видавництво = Hafner Pub. Co.
 
|рік        = 1966
 
|сторінок    = 334
 
|isbn        =
 
}}
 
  
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/12200411/legal/ukrayinska_entsiklopediya_imeni_m_p_bazhana_vidavnitstvo Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана]
 
* [http://histua.com/slovnik/e/enciklopedii-istorichni Історичні енциклопедії, histua.com]
 
 
[[Категорія:Енциклопедії]]
 
[[Категорія:Статті, що повинні бути у всіх Вікіпедіях]]
 
[[Категорія:Видання за форматом]]
 
  
{{Link FA|de}}
+
* [http://svit.in.ua Рідна Віра]
{{Link FA|hy}}
+
* [http://ridnovir.in.ua Вісник Рідновіра]
{{Link GA|fr}}
+
* [https://svarga.dp.ua Сварга]
{{Link GA|zh-classical}}
+
* [http://yaro.dp.ua Полум'я Роду]
 +
* [http://bereginya.svit.in.ua Берегиня Роду]
 +
* [http://vk.com/club15588182 Руське Православне Коло В Контакті]
 +
* [https://www.facebook.com/pages/164656026901985 Руське Православне Коло в Facebook]
 +
* [https://www.facebook.com/groups/588279367946570 Група "Рідна Віра - Коло" в Facebook]
 +
* [https://www.youtube.com/user/RidnaVira Канал "Рідна Віра" в Youtube]
 +
* [https://www.youtube.com/channel/UCbWUOXeSgnm9a5HXBuLHLgA Канал "Світовит Пашник" в Youtube]
 +
* [http://rpkolo.blogspot.com Блог РПК]
 +
* [https://svitovyt.blogspot.com Блог Світовит Пашник]

Поточна версія на 21:00, 9 жовтня 2019

Rpk.jpg

Енциклопедія Рідної Віри

За шаблоном вже всім відомої Вікіпедії ми готуємо суто рідновірську Енциклопедію. Запрошуємо всіх зацікавлених до участі у її створенні.

Звертайтеся до нас: 068-643-93-28, 066-153-71-79, 063-336-03-78 svitovyt@gmail.com

Добродійний внесок на розвиток Рідної Духовності

Шановні рідновіри!

Просимо вас здійснювати добродійні внески на розвиток Рідної Духовності та підтримки інтернет ресурсів. Тільки спільними зусиллями ми зможемо наблизитися до нашої мети! Дякуємо за вашу допомогу!

Картка ПриватБанк:

5168 7551 0517 2221


Статті

Усі сторінки

Категорії

Нове

Повітруля

Аргімпаса

Символ Віри

Субота

Йосип з Назарета

Чорнобог доповнено

Похорон

Дана

Шаєва гора

Посилання