Яковенко Яна Володимирівна

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Ясна Яковенко

Яковенко Яна (Ясна) Володимирівна - берегиня Руського Православного Кола, поетеса, письменниця, народознавець, громадський діяч.

Життєпис

Народилася в місті Гуляйполі Запорізької області 11 грудня 1976 року. Проживає в м. Запоріжжя. Має двох доньок.

У 1999 закінчила Запорізький державний університет (зараз ЗНУ) зі спеціальності «Українська мова та література».

Творчість

Член Національної спілки письменників України з 2006 року. Є автором поетичної збірки "Босоніж". Друкувалася в колективних поетичних збірниках: "Перевесло", "Середмісття", "Зачарований Дніпро", "Січовий Парнас", "Зорі над морем". Вірші публікувалися у всеукраїнських літературних альманахах «Дніпро», «Хортиця»; в дитячій періодиці: журнали «Джміль», «Дошкільне виховання»; журналі "Дім і Сім'я", в запорізькій періодиці та ін.

Засновник сайту духовного і патріотичного виховання "Берегиня Роду". Укладач і виконавець духовних і народознавчих обрядів.

Молитви та замовляння від Ясни

До Стрибога
Вітре-Стрибоже, Сину Сварожий –
Ти наповнюєш на світі все живе і неживе собою.
З Тобою приходить життя в перший крик немовляти,
з Тобою відходить душа людська на Луки Сварожі.
Ти напинаєш вітрила,
і човен Життя пливе по колу вічності
і ніколи не зупиняється.
Наповни, Стрибоже,
тіла наші силою,
а дух наш могутністю Своєю.
До Богів
Ввійдіть Боги рідні
в тіла і душі наші
доброю силою
і поведіть нас
з добрими помислами
на добрі справи,
і проявіться в житті нашім
добробутом, злагодою і здоров”ям.
Молитви при пологах
Летіла лелека
З-за Дунаю далекого
Принесла новиночку
Про мою дитиночку.
Вже вона в дорогу збирається,
На світ білий благословляється.
Віконечко відчиняю,
Гостя довгожданого виглядаю
Через високі пороги,
З далекої дороги,
Я дитя своє зустрічаю,
Про поміч Велесову благаю.
На мости калинові
Ставлю дощечки нові,
Стежечки килимами вистеляю,
Сонечко до них прихиляю,
Місяцем підсвічую,
Зорями заквітчую,
Щоб була стежинка світленька,
Щоб була доріжка легенька.
А по ній Сам Велес іде,
Дитя моє веде,
Через усі пороги переступає,
Дитя моє на життя красне благословляє.
Матір Дажбога,
Рожаниця Пресвітла
По двору ходить,
У білій рученьці
Ключі золотії носить,
Запори таємнії відчиняє,
Ворота дубовії відкриває,
Дитя моє на світ Божий
Випускає.
Земле Свята,
Мати Пресвітла,
Рожанице пречиста!
Ти маєш ключі золоті,
Відкриваєш замки потайні,
Випускаєш із Лона Свого
Дитя Красне – Сонце Ясне.
Молю тебе, Земле–Матінко,
Відімкни запори лона мого,
Випусти дитя гоже
На світ Божий.

Вірші від Ясни

Добрий ранок, добрий ранок!
Добрий сонячний світанок,
В добрий день переросте,
Добрих приведе гостей.
Коли втома схилить плечі,
Нас зустріне добрий вечір.
Добрий сон і добра нічка
Заколишуть сонні вічка.
Завтра знову добрий ранок
Погукає нас на ґанок,
Бо спішать робити всюди
Добрі справи добрі люди.


Укладає мати
своїх діток спати:
Ой синочечки,
Мої дочечки,
В вишиваночках...
У трунах лежать.
Проводжає мати
В небесні палати:
- любий Боженька,
Зцілуй вавочку,
Зціли раночку
В діток ув очах.
Чи ж думала діти
Я вас хоронити!
В росах купаних,
Вітром люблених,
Молоком з грудей
Воленька текла.
Душами й тілами
Росли коло мами,
Цілувала я
Босі п'яточки,
Босі душеньки
Знов не зберегла.
Знову вибирати
Кому помирати...
Маму спинами
Затулили ви
Крівці крапельки
Я всі зібрала.
Замовкли зозулі,
Кладуть діток в люлі
Я периночки
І простиночки
Стелю чорнії,
Буде м'яко спать.
Біда згине, вірю,
Вернетеся з вирію
Вродить діточок
Як мачиночок,
Збережу я вас,
Смерті не віддам!

Посилання