Табіті

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Табіті

Табіті́ (грец. Ταβιτί) — скитська Богиня вечірньої зорі. Згадується Геродотом у книзі "Мельпомена" і порівнюється з грецькою богинею хатнього вогнища Гестією. [2, ІV, 59]. У римлян їй відповідала Веста (Vesta) [4], що є також ознакою заходження Сонця – west.

Основоположник РУНВіри Лев Силенко і своїй фундаментальній праці "Мага Віра" звертає увагу, що греки невірно написали імена скитських Богів. І що у "Ведах" доньку сонця називали Тапіті і саме з таким ім'ям вона й славиться "Магабгаратах". У ведійському санскриті слово "тапа" значить тепло. У "Рік Ведах" бог Агні (Вогню) має також ім’я Тапана, а слово "тапася" має значення українського "топиться" (в розумінні хатнього вогнища. – СП). [5, 548].

У Велесовій Книзі вогняна птаха-зоря Матир-Сва несе ввечері вогонь небесний у наші домівки: "Молимо Патар Дяіє, яко той ізведе огінь, який Матирь-Сва-Слава принесла на крилах своїх Праотцям нашим." [1, ВК,19]. Цей вогонь мають затопити в печах (комині) на 1 вересня – початок Сварожого вечора. [3, 72-73]. Тому птаха-зоря для нас є доброю гостею (Гестія), віщункою (Віста, Веста) зародження Сонця, бо вогонь символізує зародок (або дитину) небесного світила: "Та бо Зориня Суне вістяща." [1, ВК,7ж]. Тому "топити" - це не тільки затоплювати піч, а ще й ознака того, що Сонце ввечері топиться у Світових Водах, потрапляє в потойбічний (жіночий) світ, а зранку знову виходить на світ Білий.

Згадки про Табіті у Геродота, Історія. Кн.4. Мельпомена

59. Отже, все найважливіше скіфи мають у повному достатку. Що ж до іншого, то звичаї в них такі. Богів вони шанують лише таких найбільш за всіх — Гестію, потім Зевса і Гею, яку вважають за дружину Зевса. Після цих — Аполлона, Афродіту, Уранію і Арея. Цих богів шанують усі скіфи, а ті, що називають їх царськими скіфами, приносять жертви ще й Посейдонові. Скіфською мовою Гестія називається Табіті, Зевс, дуже правильно на мою думку, називається Папай, Гея називається Апі, Аполлон — Ойтосір, Афродіта Уранія — Аргімпаса, а Посейдон — Тагімасад. Статуй, жертовників і храмів вони за звичаєм не споруджують, за винятком Арея: для нього вони це роблять.

Література

1. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 192 с.
2. Геродот. Історії в дев'яти книгах / перекл. А.О.Білецького. – К.: Наук. думка, 1993. – 576 с.
3. Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7523 (2015). – 152 с.
4. Словник античної міфології / Укладачі І.Я. Козовик, О.Д. Пономарів, Вступна стаття А.О. Білецького. – Київ, 1985. – 236 с.
5. Силенко Л. Мага Віра – В.Британія, США, Канада, Австралія, Зах. Німеччина: ОСІДУ РУНВіри, 10.979 (1979). – 1428 с.

Посилання