Семаргл

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Чернігівський Семаргл

Семаргл (Симаргл, Огнебог, Огень) – Бог земного вогню. Вогонь горів у храмі і в печі кожної хати. Вогонь є охоронцем житла, тому Симаргл мав образ собаки чи дракона-охоронця. У святилищі човнового типу займає місце носа судна. Автор Велесової Книги звертається у молитві: “Сьому Богу-огнику Семурглю речемо показатися і востати на Небесах і се взійти аж до мудрого (синього) світа. Наречемо його іменем Огнебоже і йдемо се трудити, як і всяк день, моління утворивши...” [ВК, д.3а]. У цьому випадку Вогонь-Семаргл виступає сонячним зародком, до якого моляться, щоб він зійшов на Небі як Сонце. За ВК Матир-Сва, як вечірня Зоря, приносить головню з Неба людям до їхніх домівок: "І та Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [ВК, д.36а]. На початку осені ушановують Вогнище, принесене Птицею, і запалюють його в Комині (свято - 1 вересня).

Посилання