Рівнодення

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Дати і час сонцестоянь і рівнодень за UTC

Рівноде́ння — момент часу, у який центр сонячного диску у своєму видимому русі екліптикою перетинає небесний екватор. У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. «Майже», тому що початок дня визначають за появою над горизонтом краю сонячного диску (а не його центру). Внаслідок значного кутового діаметра Сонця та рефракції тривалість дня навіть у рівнодення буде на кілька хвилин більшою за 12 годин, а тривалість ночі, відповідно, меншою.

Визначення весняного рівнодення

Весняне рівнодення - це момент, коли схилення Сонця (його відстань від небесного екватора на північ або на південь) дорівнює нулю. Тому для його встановлення досить вимірювати схилення Сонця протягом декількох днів в околицях рівнодення. Схилення Сонця поблизу рівнодень змінюється досить швидко (майже на півградуса на добу), і навіть при не дуже високої точності вимірювань великої помилки у визначенні моменту рівнодення не вийде. Один із способів визначення моменту нульового схилення Сонця - екваторіальне кільце. Є й ряд більш простих способів - наприклад, вимірювання довжини тіні вертикального предмета опівдні.

Точка, в якій центр Сонця перетинає екватор під час руху з південної півкулі до північної, називається точкою весняного рівнодення, протилежна — точкою осіннього рівнодення. Внаслідок того, що тропічний рік (проміжок часу між двома послідовними проходженнями Сонця через ту саму точку рівнодення) не збігається із тривалістю календарного року, моменти рівнодення рік у рік зсуваються відносно початку календарної доби. Моменти рівнодення наступають у простий рік на 5 год 48 хв 46 сек пізніше, ніж у попередній, а у високосний — на 18 год 11 хв 14 сек раніше; тому моменти рівнодення можуть припадати на дві сусідні календарні дати. У наш час (початок 21 ст.) Сонце проходить точку весняного рівнодення 20 або 21 березня за Грінвічем (цей момент вважають початком астрономічної весни в Північній півкулі), а точку осіннього рівнодення — 22 або 23 вересня (початок астрономічної осені в Північній півкулі).

Зміна розташування точок рівнодення

Гіппарх (2 ст. до н. е.) виявив, що точки рівнодення повільно зсуваються вздовж екліптики назустріч видимому річному руху Сонця. Явище отримало назву «випередження рівнодення». Цей зсув зумовлено зміною розташування небесного екватора і він пояснюється прецесією вісі обертання Землі, яка рухається на 50,3" щорічно і має період близько 25772 років (Платонівський рік). Це явище обумовлює зміну астрологічних ер. Останнім часом з'явилися підстави вважати, що різниця між цими двома видами року була відома ще Аристарху Самоському, що жив за півтора століття до Гіппарха. Якщо це так, то заслуга Гіппарха полягає не стільки у відкритті прецесії, скільки в докладному дослідженні цього феномена на основі даних про координати зірок. За часів Гіппарха точка весняного рівнодення розташовувалася в сузір'ї Овна і її позначають знаком відповідного сузір'я, хоча наразі ця точка перебуває в сузір'ї Риб. Точка осіннього рівнодення наразі розташовується у сузір'ї Діви, але вона також зберегла позначення сузір'я Терезів, у якому перебувала понад 2000 років тому.

1737 року Джеймс Брадлей відкрив явище нутації земної осі, внаслідок якої точки рівнодення роблять невеликі коливальні рухи з періодом 18,62 року щодо середнього положення, обумовленого їх прецесійним зсувом.

Зі зміною розташування точок рівнодення пов'язано зміни небесних координат світил. Від точки весняного рівнодення ведеться відлік прямих піднесень у екваторіальній системі координат та довготи у екліптичній системі координат. У астрономічних каталогах подаються координати об'єктів для певного розташування точки весняного рівнодення, епоха якого вказується. Тому визначення розташування цієї фіктивної точки на небесній сфері є важливим завданням астрометрії.

Рівнодення у календарях релігійних організацій

Рівнодення є одним із найбільших свят в різних народів світу. В календарі Руського Православного Кола дати свят виставлені за постійним сонячним календарем, що збереглися в духовній традиції. Відставання у кілька днів прийнятого державами григоріанського календаря від астрономічних подій у цьому випадку ігнорується для збереження системи. Дата весняного рівнодення відзначається 25 березня (Великдень, Благовіщення), дата осіннього рівнодення - 24 вересня (Митниці, Радогощ). Інші рідновірські організації часто зміщують свята рівнодення на астрономічну дату в накладці на державний календар, але в той же час інші свята календарного кола не зміщуються до цієї відповідності, чим руйнується традиційна система. Пропонувалося таким громадам у разі крайньої необхідності писати свята з традиційними датами, а через риску для орієнтації ставити відповідність в державній календарній системі, наприклад: Великдень 25 березня - 20 березня державного календаря. Аналогічно зробити відповідні записи для всього річного кола. В такому випадку залишається традиція і в той же час дати матимуть астрономічну відповідність, але і в цьому випадку потрібна додаткова регуляція.

Юдо-євангелісти подвійно святкують весняне рівнодення: один раз за сонячним календарем - 25 березня (Благовіщення - зачаття Ісуса Христоса), другий раз за пасхалією, що вираховується за рухомим місячно-сонячним календарем і називається Великдень чи Паска (у католиків і ортодоксів вони різняться через використання різних календарних систем). Осіннє рівнодення - 23 вересня (Зачаття Іоана Предтечі). Врахуємо, що східна церква після переходу держав на григоріанський (католицький) календар в 1918 р. і надалі користується юліанським календарем, але наклала його на державний стиль. Відповідно штучно отримані дати 7 квітня (Благовіщення) і 6 жовтня (Зачаття Іоана Предтечі).

Дивись також

Посилання