Полк Перуна
Полк Перуна (Перунові воїни, воїни Сварги, воїни Сварожі) – небесне військо. До полку входять хоробрі воїни, які загинули на полі битви.
Смерть воїна за Рідну Землю дає йому безсмертя, тому смерті не боялися: "… і до Тризни великої о всіх павших, які же ідуть в Життя Вічне до Полку Перунового." (Велесова Книга, д.11а).
Грудка землі, якою затулили рану воїни, є їхньою перепусткою до Лук Сварожих: "Се бо сядьмо на землю і візьмемо перстами до рани своєї, і товчем до неї, аби по смерті своїй станемо перед Мар-Морією, і рекла б: "Не маю винити того, яко єсь повнений землею, і не можу його одділити од неї". І Боги сущі там да речуть про те: "Се єсь русич і пребудеш тим, яко взяв єсь землю до рани своєї і несеш її до Нави". (ВК, 37б).
Перуниця дає загиблону воїну попити Води Живої і він отримує вічне життя: "То бо Матирь-Сва б’є крилами про труди ратні і славу воїнам, які іспили Води Живої од Перуниці в січі укрутній [*жорстокій]. А тая Перуниця летить до нас, і тая ріг дава повний Води Живої о живот вічен гордині нашому, іже меча вражого дістав, а главу страчену утратив. Так смерті не маємо од того, ніже бо живот вічен..." (ВК, д.7д).
Маємо продовження на іншій дошці: "І падшому на полі прі Перуниця дає Воду Живу попити, і, попивши її, іде до Сварги на комоні білому. І тамо Перунько їх встрічає і веде до благої своєї чертозиці. І там пробудуть до Часу Оного і дістануть тілесо ново." (ВК, 26).
Також у ВК на д.4в згадуються Богуни. під Богунами потрібно розуміти воїнів, що загинули і потрапили до Полку Перуна: "Подбаємося на пам'ять їх, яко свою Землю Руську удобили, і всіх наших старотцтво, які бо стратили сили Русі, на тих запасищах [*бойовищах] з ворогами нашими. А кров їхня удобила землю нашу. Сущі бо Богуни, які з Перуном ділячись, накували мечі свої до ворогів іних. Ми ж їм помолимося нам у помочі..."
Небесне Перунове воїнство допомагає у битві з ворогами: "І се крать [*ще раз] наліз на нас ворог новий, жорстокий, іже кров славних пив. І се раті свої устримив Кий на них. І зріли во Сварзі воїв тих, Перунових воїв, іже вергли на них і потрощили силу їх, і до ноги розтрощили. Показали зади вони." (ВК, д.15б).
"Се ворогам речемо: зникніть се, якож Тьма по Сурі [*Сонцю]. І се Парун найде на вас і розтрощить вас, яко овець. І кратно оті тремтіли, і воїв Сварги убоялися." (ВК, д.28).
"Перунець прийде до нас і той повіда нам: "І се стільки праху на землі, також є ото воїв Сварожих. Они у поміч будуть". Раті йдуть од облаків до землі. І се дід наш Дажбо на чолі їх." (ВК, 17б).
На дошці 24в подана легенда як отець Ор ходив на небеса до Перуна і бачив його ковальство - зброю проти ворогів. І те Ор повідав отцям Русі, і ті вірити мали, що Перун їм допомагає: "Се бо зримо отця нашого Орея, до облаків ходившого, всхищений [*який має хист] будучи, і всхищений силою до Перунькового ковальства. І зрів там Ор, яко Перунько кує мечі на ворогів. І, куючи, рече тому: "Се стріли і мечі маємо на воїв тих і не смійте боятися їх, яко знищу їх до поду, і кмота [*земля] їх буде умішана до переста [*праха, гною] ближче, як земля в багно звірям. І будуть вони, яко поросята, вмазані од брення, і сморід свій понесуть слідами своїми. І тамо речено буде про них, яко смердючих поросят і свиней". Се бо речив Перунько, куючи мечі, і Ору то рече. І то Ор повідав отцям нашим. І такова була наша борьба за житву і витяженства многі віки назад, і днесь віримо то нібе так."