Перун

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук

Перун – Бог війни, грому, блискавки. Перун стоїть на охороні Прави - Закону Божого, тобто він опікується світом Прав (звідси слова: "пря" - битва і "право" - закон). За Велесовою Книгою (д.6г) Індра віддав зброю Перуну. У Триглаві середній зуб угорі у вигляді "пера" (Перун), а внизу у вигляді "ядра" (Інтра). Перун стоїть між Білобогом і Чорнобогом, які, б'ючись, творять Світ, або між Дажбогом і Мокошею, між якими (як чоловіком і жінкою) також відбувається своєрідна битва. В цій боротьбі згідно Прави твориться нове життя - дитина. Тому, можливий прояв Перуна у вигляді дитини - Бога кохання Леля, який як і Амур (Купідон, Ерот) має образ дитини з луком і стрілою (зброя Перуна). Інший бік Прави - смерть, тому Перун міг мати вигляд старця. Ще один прояв Перуна має символізувати молодого воїна, який за нареченою їде на битву – шукає пару. Парою для Перуна є Перуниця - священна птаха русів Матир-Сва. День Перуна - 20 липня, також Перун має пробудитися весною – 14 березня, а завмерти на зиму – 14 вересня. Його протилежністю виступає Велес. За уявленням громові стріли Перуна входять далеко в землю, а через кілька років повертаються на її поверхню у вигляді чорного або темно-сірого продовгуватого камінчика, який виникає від удару блискавки, він відомий в народі під назвою “громової стріли” і шанований за вірний охоронний засіб від грози і пожеж. Деревом Перуна вважається священний дуб, біля нього проводили обряди, суди, змагання.
Перун тотожний біблійному пророку Іллі та билинному герою Іллі Муромцю (заклик «Гиля гуси» рівнозначний Триглаву, коли чоловічий прутень (середній зуб) опиняється між двома гусаками – боковими зубами), а також Мардуку-Мордихаю, Марсу, Зевсу, Паркунасу та іншим.

Велесова Книга про Перуна

"Прийде убо милостинь Божеська! Хвалімо Дажьба нашого і Перуна-Златуса, іже були з нами". [ВК, д.4а].

Сущі бо Богуни, які з Перуном ділячись, накували мечі свої до ворогів іних. Ми ж їм помолимося нам у помочі. [ВК, д.4в].

А тамо єсь князі і воєводи-отці, люди да браніться од своїх ворогів во славу Перуну! [ВК, д.6а].

Тамо Перун іде і, главу златую трясучи, молнії посіває до Сварги Синьої, і Та твердіє од тих. [ВК, д.7є].

І мислимо о помочі Перуна. І то видимо, як скаче в Сварзі Вісник на комоні білому, і той меча здвине до небес – і розторг облаки і громи. [ВК, д.8(2)].

А кому присудить Перун, ті будуть в Раю їсти їжу вічну, в Сварзі возстане, тому що загине він днесь... Станьте, як леви, один за одного і держіться князів своїх. І Перун буде коло вас і побіди дасть вам! [ВК, д.8(3)].

А й Богу Перунові-громовержцю, і Богу прі і боріння речемо живих явищ не переставати кола вращати в Яві, і який нас веде Стезею Правою до брані і до Тризни великої о всіх павших, які же ідуть в Життя Вічне до Полку Перунового. [ВК, д.11а].

Слава Богу Перуну огнекудру, іже стріли на ворогів верже і вірно вперед веде во Стезі, тому що завжди єсь той воїнам честь і суд і, яко златорун, милостив – всеправеден єсть. [ВК, д.11б].

Поки сурі сяють, поємо хвалу Богам і огнищу Перуна, іже єсь рекомий "потятич на ворогів". [ВК, д.12].

І зріли во Сварзі воїв тих, Перунових воїв, іже вергли на них і потрощили силу їх, і до ноги розтрощили. [ВК, д.15б].

Се бо зримо отця нашого Орея, до облаків ходившого, всхищений [*який має хист] будучи, і всхищений силою до Перунькового ковальства. І зрів там Ор, яко Перунько кує мечі на ворогів. І, куючи, рече тому: "Се стріли і мечі маємо на воїв тих і не смійте боятися їх, яко знищу їх до поду, і кмота [*земля] їх буде умішана до переста [*праха, гною] ближче, як земля в багно звірям. І будуть вони, яко поросята, вмазані од брення, і сморід свій понесуть слідами своїми. І тамо речено буде про них, яко смердючих поросят і свиней". Се бо речив Перунько, куючи мечі, і Ору то рече. І то Ор повідав отцям нашим. І такова була наша борьба за житву і витяжетва многі віки назад, і днесь віримо то нібе так. [ВК, д.24в].

І падшому на полі прі Перуниця дає Воду Живу попити, і, попивши її, іде до Сварги на комоні білому. І тамо Перунько їх встрічає і веде до благої своєї чертозиці. І там пробудуть до Часу Оного [*призначеного] і дістануть тілесо ново. І так жити мають в радощах прісно і до віку віків, про нас мольбу творячи. [ВК, д.26].

І стреже нам Перун стрілу свою, аби силу його на везіння мали і ворогів одторчити. [ВК, д.34].

Посилання