Мороз
Мороз – Бог зими, снігу, холоду, якого називають переважно Дід Мороз. Взимку він ходить полями, лісами, вулицями і стукає своїм посохом - від того стуку починаються тріскучі морози і сковуються ріки кригою. Дуновіння Мороза викликає сильний холод.
Образ Мороза
Переважно зображується як старий дід, тому і має ім'я Дід Мороз. Має бути в червоному одязі: так як ходить взимку, то це тулуб (шуба), чоботи, у шапці і рукавицях. Має червоний від мороза ніс, щоки, у нього велика біла борода. В руці посох, позаду тримає мішок з подарунками. Загальний образ символізує чоловічий прутень, що викинув насіння, тому він старий, іноді навіть лисий. Можливо "велесову бороду" (жмут колосся на полі) залишали саме йому, адже борода символізує чоловіче насіння. Дарунки для дітей він никає (ховає) під ялинку, подушку чи в шкарпетки (згідно звичаю).
Перед тим, як родина сідає за стіл на Святу вечерю перед Різдвом, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі запрошував Мороза: "Морозе, Морозе, йди до нас куті їсти! А якщо не йдеш, то не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!" Або вийшовши на вулицю, закликав: "Морозе, Морозе йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі за гори й доли!"
Мітологічні паралелі
Якості діда Мороза тотожні Велесу, який панує в зимовий період до пробудження Перуна. Епітети цього божества: Микола, Нікола, Санта Клаус та ін. використовуються в різних народів. За іменем Мороз також відповідає римському Марсу, який раніше уособлював Бога нижнього світу. Основна дата ушанування цих божеств 6 грудня, коли починають панувати морози.
