Мага Віра
«Мага Віра» — фундаментальна праця українського філософа Лева Силенка (США) — лідера руху за утвердження серед українців Рідної Української Національної Віри (РУНВіра). Книга видана українською мовою у Нью-Йорку 1979 року на 1427-ми сторінках, кілька разів перевидавалася в Україні. Написанню великої праці передували численні багаторічні поїздки Силенка тими країнами й краями, де мешкали стародавні племена, що духовно пов'язані з Україною: Індія, Іран, Палестина, Мала Азія, Італія, Греція, Західна Європа та ін.
«Мага Віра» — праця енциклопедична, багатопланова й широкомасштабна за змістом, проста й доступна за формою.
Сонцепоклонницьку українську національну віру автор подає в контексті історії України з найдавніших часів до наших днів. На широкому історіографічному, архівному та археологічному матеріалі розповідається про утворення і розвиток на степових обширах від Прикарпаття до Дніпра країни Орачів — Стародавньої Оріани, що за віровченням є першоназвою України (V—IV тис. до н.е.).
Автор доводить, що саме Україна-Оріана є колискою людської цивілізації (тут вперше приручено коня, винайдено колесо і плуг, прокладено першу борозну, спечено першу хлібину, тут складено першу у світі абетку). Численними фактами Силенко стверджує відому наукову концепцію про те, що Оріана-Україна є Праматір'ю всіх індоєвропейських народів, а давня українська мова — є основою, першоджерелом всіх індоєвропейських мов.
Автор використовує досягнення світової історіографічної та археологічної науки, зокрема — праці американських археологів Райнера Берґера і Райнера Проча, які стверджують, що колесо винайшли трипільці, а коні «вперше були приручені в степах України за 4350 років до народження Христа».
У книзі простежується історичний, місіонерський шлях стародавніх українців-оріїв, що несли хліборобську культуру в світи за такими напрямками: Оріана (Україна) — Індія — Китай -Вавилон (Месопотамія) — Єгипет — Палестина — острів Крит — Гіттія (територія сучасної Туреччини) — Балкани — Італія — Греція — Ацтеки -Перуани — Західна Європа.
Велику увагу автор-шумеролог приділив переселенню оріан до Міжріччя. «Сумеріани (шумери), — зазначає Силенко, — перші цивілізовані люди на землі, прийшли на родючі долини Тигру і Єфрату 5300 років тому і перетворили Месопотамію в Едем (рай).»
«Сумеріани перші у світі люди, які для своїх дітей створили школу», — пише Лев Силенко. І додає: "Учні вивчали (уміймо відчути, що ці школи були п'ять тисяч років тому!) математику, географію, астрономію, зоологію, мінералогію, граматику.
Силенко вперше в історичній науці, спираючись на наукові джерела, доводить, що відомі й «загадкові» племена гіттітів і гиксосів є давньоукраїнськими племенами. Йдеться, зокрема, і про те, що гиксоси «більш як століття володіли Єгиптом» (фараон Шишак та ін.) а потім перейшли до Палестини. При цьому Силенко посилається, зокрема, на працю американського вченого Джона Вільсона «Культура Стародавнього Єгипту», де йдеться про гиксосів: «Гиксоси, мирно вийшовши з Єгипту, розбудували місто Єрусалим десь за 500 років перед вторгненням жидів до Ханаану. Ханаани звали гиксосів "русами". Ці руси збудували селище Русаса-лем, тобто "Русів постій". З назви Русасалем постало -Єрусалим».
Використовує Силенко і замовчувану певними колами вчених книгу ізраїльського археолога Емма-нуела Анаті «Palestine before the Hebrews» («Палестина перед гебреями», Лондон, 1964), де йдеться про те, що в Палестині знайдені гиксоські могили, в яких виявлено такі керамічні вироби, які тотожні кераміці Трипілля.
Окремі розділи книги присвячені творцям зороастризму й буддизму — Заратустрі й Будді, котрі є за походженням давніми українцями-оріянами. При цьому Силенко спирається на неспростовні дані сучасної науки, зокрема — праці американського історика Г. Веллса «Нариси історії» (Нью-Йорк, 1961), де йдеться про те, що «Заратустра, так як і Будда, був оріянином».
Досліджує Силенко й новітніші етапи в історії України. Але історіографічний матеріал автор подає, як правило, в полемічному ключі: «Мага Віра» книга полемічна. Полеміка йде передусім з «чужинською вірою», зокрема з християнською Біблією, її Старим Заповітом, котрий є хронікою іудейського життя. Всупереч цьому «Мага Віра» є розгорнутою хронікою життя великого українського народу протягом семи тисяч років його розвитку. Полемічність «української Біблії» спрямована також проти абсурдності «чужинської віри»: говорячи про те, що 5 000 років тому давні українці на терені Межиріччя вивчали математику, астрономію, граматику тощо, Силенко додає: «Уміймо відчути, що українці (християни), які виховані на юдейській (біблійній) космології, вірять (і деякі вірять сліпо, хоробливо), що десь п'ять тисяч років тому Бог Ізраеля Єгова створив сонце, землю, місяць, Адама, Єву…»
Мойсей, — пише Силенко, — на словах проповідує заповідь «Не вбий!», а сам вбив єгиптянина і суворо запитує в своїх підлеглих, які знищують ні в чому не винне населення підступно захопленого міста: «Пощо ви зоставили живими все жіноцтво?» Показуючи, як іудеї жорстоко вбивають мідійців, Силенко вигукує: «Господи Саваофе, а де ж твоя заповідь „не вбий“?»
Критикує Силенко і християнську заповідь «не протився злу»: «Коли ти не противишся злому, значить ти допомагаєш, аби ширилося зло. Коли ти не противишся злому, яке тобі на шию ярмо накладає, не зви себе людиною».
Аналізує Силенко і те, як автори іудейської Біблії — Езикіел та Ездра чинять «плагіат» з шумеро-вавілоно-асирійських оповідань про потоп, ковчег тощо, як заповіді Гаммурабі стають «заповідями Мойсея».
Ще одна з якостей «Мага Віри» — вона пройнята шанобою до орача, хлібороба — до людини, що годує світ.
«Мага Віра» має постійний рефрен — возвеличення Дажбога — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології, Рідної Української Національної Віри. Силенко настійно розтлумачує святе розуміння єдиносущного милосердного Господа з ім'ям Дажбог. Дажбог тут постає як символ України.
