Легенда
Леге́нда – усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірна. Легенда - приблизний синонім поняття міф; епічна розповідь про те, що відбувалося в незапам'ятні часи.
Як і перекази, легенди покликані зберегти у народній пам'яті й передати майбутнім поколінням знання про історичне минуле народу, пояснити причини виникнення різних явищ природи, їхню суть, зафіксувати народні уявлення наших пращурів про них. На відміну від переказів, легенди менш достовірні, у них допускається вигадане, фантастичне, неймовірне. Але поряд з цим, легенди - це не прості вигадки, адже беруть свій початок з реальних подій.
На відміну від казок, легенди не мають традиційних початкових і прикінцевих формул, усталеного чергування подій. Лише подеколи у них є спільне з казками: початкові формули - "було це давно", "колись давно-давно"; фантастичний зміст, але такий, що трактується як диво, творене незвичайними людьми. Легенда починаються з викладу змісту і закінчуються висновком, повчальним підсумком. Їх сюжети переважно одно- або малоепізодні. Композиційна і сюжетна неусталеність легенди, вільна форма зумовлюють часту непередбаченість оповіді, змішування епізодів і мотивів. Теми, сюжети і персонажі легенд - розмаїті.
Легенди органічно ввійшли в усі жанри давнього українського письменства, малярства, народну свідомість та ін.
