Кімерійці
Кімерійці (Кімери) – найдавніші з відомих за своєю назвою племен наших предків, що жили в Руському Причорномор'ї у II–I тис. до н.д.
Зміст
Згадки
Вперше згадуються в «Одіссеї» Гомера (8 ст. до н.д.) та «Історії» Ґедорота (5 ст. до н.д.), а під ім'ям «гамірра» в ассірійських текстах 8-7 ст. до н.е. Також є згадка, як про наших предків, в Велесовій Книзі: "А тому можемо ся сміяти, яко були кіморії також отці наші, а ті то роми трясли і греків розметали, як поросят устрашених." [ВК, 6е].
Кімерійці за межами України
В 6 ст. грецькі колоністи Керченську протоку називали Боспором Кіммерійським. Кімерійці робили походи в Малу Азію, де воювали з Урарту, Ассірією, Лідією. У 679-678 до н.е. кімерійці були розгромлені ассірійським царем Асархаддоном. Більш успішними були їх військові дії на заході Малої Азії, в державі Лідія, де вони перебували до 60-х рр. 6 ст. до н.д. Країну кімерійців - Гамірр розміщують на північному заході Малої Азії, в Каппадокії.
Кімерійці в межах України
Тісний зв'язок Північного Причорномор'я і Малої Азії підтверджується Гомером в "Одісеї": кіммерійці воювали на стороні троянців; також однаковим стилем кам'яної кладки кіммерійської фортеці (катакомбна культура XХ-ХV ст.), що була досліджена на дніпровському о.Байда і м.Троєю. Історична топоніміка пов'язує з кімерійцями територію Керченського і Таманського півостровів (Боспор Кіммерійський, гора Кіммерік, Кіммерійський вал і т.д.). Над своїми похованнями (могилами) часто ставили кам'яні стели. Кімерійці займалися скотарством і землеробством. Панівне становище серед кімерійців посідали кінні воїни. Вони були озброєні луком, кинджалом, мечем, кам'яним або бронзовим молотом. У Кімерійців були в широкому вжитку бронзові, рідше золоті та скляні прикраси, глиняний і металевий посуд.
Проблеми з дослідженням кімерійських пам'яток
Прийнято вважати, що кімерійці жили на території Північного Причорномор'я в IX — VII століттях до н.д. Однак археологічні дослідження приводять до висновку, що культура ІІ тис. і частково І тис. (до приходу скитів, а то і життя разом) належить одному народу. Відомо багато поселень кімерійців під назвою культури багатопружкової кераміки, що мала продовження в саботинівській і білозерській культурах. До цього часу (бронзовий вік) відносяться ряд святилищ-обсерваторій, одне з яких реконструйоване на о.Хортиця. Відновлено на Хортиці також два яйця бронзового віку, викладених з каменю, в одному з яких було зроблено поховання, досліджено храм ХІV–ХІІ ст. до н.д.
