Коцюбинський
Коцюбинський – хлопець, що відіграє роль вершника, який їде на коцюбі-коні кусати корж калиту. Дійство розігрується на святі Калити з 29 на 30 листопада. Калиту охороняє пан Калитинський, який відіграє роль батька, який разом із дівчатами-дружками захищає калиту - символ жіночого лона та нареченої. Тому пан Коцюбинський - це своєрідний наречений, який має визволити з полона наречену, долаючи перепони. Основна умова: він не має право сміятися, бо їде до потойбічного світу, а сміх на томі світі заборонений. Спочатку Коцюбинський має протанцювати на косому андрієвському хресті, як символу смерті і не збити його. Хрест робився з перекладених коцюби і рогача (можна замінити двома палками). Пройшовши це випробування, коцюбу ставив між ніг і як на коні має підїхати до пана Калитинського. Калиту має вкусити не використовуючи рук і стрибаючи з коцюбою. Коцюбинському створюють різні випробування і дратують його, аби він збився і розсміявся. Пан Калитинський з дівчатами мають дражнити Коцюбинського і смикати калиту, аби не дати вкусити. Якщо Калитинському вдалося розсмішити Коцюбинського, то разом з дівчатами він мазав писок сажею винуватцю, натомість щасливчику, який вкусив коржа чи не розсміявся давали винагороду. Так до Калитинського на випробування під'їжджали всі присутні хлопці, які по черзі ставали Коцюбинськими.
Приклади діалогу між Калитинським і Коцюбинським
1. Коцюбинський: Їду, їду на коні, на коцюбі. Добрий вечір, Пане Калитинський!
Калитинський: Доброго здоров'я, Пане Коцюбинський! Куди їдете?
Коцюбинський: Їду Калиту кусати!
Калитинський: А я буду по писку писати!
Коцюбинський: А я вкушу!
Калитинський: А я впишу!
2. Перевірка на кмітливість:
– Іду, іду Калиту кусати.
– А будеш нам слово казати?
– Буду...
– Що у світі найсильніше?
– Вода.
– Що у світі найпруткіше?
– Світло.
– Скільки в небі зірок?
– Як у морі піску.
– А скільки в морі піску?
– Як на землі трави.
– А скільки на землі трави?
– Як у сонця проміння.
– А скільки у сонця проміння?
– Як у людини думок.
