Колискові пісні
Колискові пісні – жанр народної родинної лірики, зміст і форма якої зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колискових піснях не смисловий, а звуковий компонент. Він твориться розміреним ритмом колисання, розспівування: "а-а-а", "е-е-е", різних варіантів слів "люлі-люлі", "люлесі", "люлечки", "гойда-гойда", "баю-баю", звукосполучень типу "чуч-беле", "гайчі". Все це разом з повторенням музичної фрази-поспівки вузького діапазону заспокійливо діє на психіку дитини і сприяє її засинанню. Для колискових пісень характерні образи Сну, Дрімоти, Котика (сірого, білого, мурого, волохатого), колисочки (нової, мальованої, із дуба, з орішка, з жовтого явора), журавочки, чаєчки, діда, баби та й самої дитини і матері.
За формою і компонуванням колискові пісні - це переважно монологічні монострофи з довільною кількістю рядків і довільним порядком римування. В їх зміст вплітається мозаїка життєвих роздумів матері над своєю долею і долею дитини, над різними родинними ситуаціями. Монологи колискових пісень виражаються і відповідними поетичними засобами, синтаксисом: риторичні звернення і питання, часті повтори, дитяча лексика, зменшувально-пестливі форми слів, ніжні епітети і порівняння (хатинонька теплесенька, дитинонька малесенька, сонько, дрімко, личко, очка, головонька, колисонька, хить-хить, скрип-скрип, медок-солодок). Іноді в цих монологах відлунюють значення патріотичного змісту.
Література
Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
