Калитинський
Калитинський – охоронець обрядового коржа калити. Дійство розігрується на святі Калити з 29 на 30 листопада. Калитинський обирався з гурту хлопців, мав бути дотепним, веселим. Він відігравав роль батька, який разом із дівчатами-дружками захищає калиту - символ жіночого лона та нареченої. Вкусити калиту під'їжджає своєрідний наречений пан Коцюбинський, він їде на коні-коцюбі, яку ставить між ніг. Калиту має вкусити не використовуючи рук і стрибаючи з коцюбою. Коцюбинському створюють різні випробування і дратують його, аби він збився і розсміявся, чого робити заборонено. Якраз пан Калитинський і має його дражнити і смикати калиту, аби не дати вкусити. Якщо Калитинському вдалося розсмішити Коцюбинського, то разом з дівчатами він мазав писок сажею винуватцю, натомість щасливчику, який вкусив коржа чи не розсміявся давали винагороду. Так до Калитинського на випробування під'їжджали всі присутні хлопці.
Приклади діалогу між Калитинським і Коцюбинським
1. Коцюбинський: Їду, їду на коні, на коцюбі. Добрий вечір, Пане Калитинський!
Калитинський: Доброго здоров'я, Пане Коцюбинський! Куди їдете?
Коцюбинський: Їду Калиту кусати!
Калитинський: А я буду по писку писати!
Коцюбинський: А я вкушу!
Калитинський: А я впишу!
2. Перевірка на кмітливість:
– Іду, іду Калиту кусати.
– А будеш нам слово казати?
– Буду...
– Що у світі найсильніше?
– Вода.
– Що у світі найпруткіше?
– Світло.
– Скільки в небі зірок?
– Як у морі піску.
– А скільки в морі піску?
– Як на землі трави.
– А скільки на землі трави?
– Як у сонця проміння.
– А скільки у сонця проміння?
– Як у людини думок.