Див

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук

Див (Дий)Бог нічного Неба. У ВК Питаре Діяє, тотожний за назвою давньоарійському Дьяус-питаре, грецькому Zeus pater, римському Dies piter, які вважаються Богами Неба. Але у слов'ян він уособлює протилежне нічне Небо. ВК,4г подає дивів негативно: "Ані Мара, ні Морока не смієм славити. Ті бо то диви є нашим нещастям…". У "Слові" Див має вигляд нічного хижого птаха: "Ніч, стогнучи йому грозою, птахів убудила, збила звірину в стада. Див кличе на верху дерева, велить прислухатись землі незнаній у Лузі…". О.П. Знойко вважав, що найстрашнішою катастрофою в уявленнях давніх людей була загибель неба – падіння небесного склепіння. Він наводить текст пірамід Єгипту (3000 р. до н.е.), де зустрічаємо голосіння Ісіди над убитим Осірісом: "Зливається Небо з Землею, Тінь на Землі нині, Вже впало Небо на Землю." І тут же О. Знойко, порівнюючи, наводить слова зі "Слова": "Уже вріжеся Див на Землю". Мова, напевне, йде про появу нічного зоряного Неба, що ототожнювалася з падінням небесного склепіння на землю і поєднання чоловічого (Небо) і жіночого (Земля) начал.

Слово "Див" близьке до Діви, що прив'язує його до земної (жіночої) сутності. Можливо це є сила фалосу (Пітаре) Всевишнього Бога, або сила, яка сходить з небес людям: "Молимо Патар Дяіє, що той ізведе огінь, який Матирь-Сва-Слава принесла на крилах своїх Праотцям нашим." [ВК, д.19], "Се бо храним Питар Діяє, якож той особо є, став о Матері против… І се дає мужу своєму Пітару: і да обітницею Твоєю буде, повноплодіє, і овочі, і зерно… І се сушена [*засуха] тече борзо від краю чуждого, і там є до часу, аж поки Питар її одведе". [ВК, д.30]. Апостол Петро також уособлює нижній світ: він є опорою христосівської віри і його розіп'яли стрімголов. Крім того, христосівці Дияволом називають антипода свого Бога. В одній з обрядових українських пісень мовиться: "Ой Див, Див та Ладо, Та повідай козле правду". Козу водять на Новий рік (1 січня), що пов'язано з 9 днем від смерті старого Сонця і народженням Місяця (роги). Цей символ стоїть внизу православного восьмикінцевого хреста (місяць, косий хрест або череп) і в нижній частині Триглава (символ овена або тура - перевернута п'ятикінцева зірка). Тому Дия можемо ототожнювати з Чорнобогом - Богом темряви, див, таємничості.

Посилання