Григоріанський календар

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Григорій XIII

Григоріа́нський календа́р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, який реформував попередній юліанський календар. Григоріанський календар нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. В Україні григоріанський календар є державним.

Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен четвертий рік, за винятком років, порядковий номер яких ділиться без залишку на 100, але не ділиться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 днів або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд. Зайва доба у григоріанському календарі накопичується за 3323 роки, на відміну від юліанського, який набирає добу за 128 років.

Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.

Місяць Кількість днів
Січень 31
Лютий 28 або 29
Березень 31
Квітень 30
Травень 31
Червень 30
Липень 31
Серпень 31
Вересень 30
Жовтень 31
Листопад 30
Грудень 31

Історія

У XVI ст. через відставання юліанського календаря весняне рівнодення приходилося на 11 березня, що не задовольняло католицьку церкву, оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. В 1582 р. папа Григорій ХІІІ з духовних осіб і вчених астрономів створив спеціальну комісію, метою якої була реформа календарної системи. Папа врахував пропозиції астронома Петруса Пітата, а проект календаря розробив Луїджі Гараллі. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар — десять днів було вилучено з календаря. Зміщення на 10 діб було зумовлено тим, що під час Нікейського собору (325 р.), коли юліанський календар впроваджувався як обов'язковий для христосівських країн, весняне рівнодення припадало на 21 березня. Тобто на той час календар вже змістився і свято рівнодення, в даному випадку Благовіщення - 25 березня, вже не відповідало астрономічній події.

1583 року Григорій XIII надіслав Константинопольському Патріарху Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 року на соборі в Константинополі пропозицію було відкинуто як невідповідну канонічним правилам святкування Великодня.

В Україні григоріанський календар де-юре було запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна (так само, як і греко-католицька) церква досі дотримується юліанського календаря.

Натомість у мирському житті григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Закон про це було ухвалено 12 лютого 1918 року (за старим стилем) на засіданні Малої ради Української Народної Республіки в Коростені.

Незадовго до того григоріанський календар було запроваджено в Радянській Росії; згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли григоріанський календар, тож і далі послуговуються юліанським календарем.

Таблиця дат переходу на григоріанський календар у різних країнах:

Країна Останній день юліанського календаря Перший день григоріанського календаря
Італія 04.10.1582 15.10.1582
Іспанія 04.10.1582 15.10.1582
Португалія 04.10.1582 15.10.1582
Річ Посполита (Польща, Україна, Литва, Білорусь) 04.10.1582 15.10.1582
Франція 09.12.1582 20.12.1582
Люксембург 21.12.1582 01.01.1583
Нідерланди 21.12.1582 01.01.1583
Баварія 05.10.1583 16.10.1583
Австрія 06.01.1584 17.01.1584
Швейцарія 11.01.1584 22.01.1584
Угорщина 21.10.1587 01.11.1587
Пруссія 22.08.1610 02.09.1610
Курляндія і Семигалія 19.12.1617 01.01.1618
Німеччина (протестантська) 18.02.1700 01.03.1700
Норвегія 18.02.1700 01.03.1700
Данія 18.02.1700 01.03.1700
Великобританія 02.09.1752 14.09.1752
Швеція 17.02.1753 01.03.1753
Фінляндія 17.02.1753 01.03.1753
Японія - 01.01.1873
Китай - 20.11.1911
Болгарія 31.03.1916 14.04.1916
Туреччина 15.02.1917 01.03.1917
Росія 31.01.1918 14.02.1918
Україна (УНР) 16.02.1918 01.03.1918
Сербія 18.01.1919 01.02.1919
Румунія 18.01.1919 01.02.1919
Греція 09.03.1924 23.03.1924
Єгипет 17.09.1928 01.10.1928
Зауваження

З цього списку виходить, що в ряді країн, наприклад в Російській імперії, в 1900 році був день 29 лютого, тоді як в більшості країн його не було.

У деяких країнах, що перейшли на григоріанський календар, згодом відновлювалося юліанський лік часу внаслідок приєднання до інших держав.

У XVI столітті перейшла на григоріанський календар тільки католицька частина Швейцарії, протестантські кантони перейшли 1753 року, а останній, Грізон, — 1811 року. Іноді перехід на григоріанський календар супроводжувався серйозними заворушеннями. Наприклад, коли польський король Стефан Баторій запровадив новий календар у Ризі (1584 року), місцеві купці підняли заколот, оголосивши, що зрушення на 10 днів зриває терміни поставок і призводить до значних збитків. Бунтівники розгромили ризьку церкву і вбили кількох муніципальних службовців. Справитися з «календарними заворушеннями» і повісити його керівників вдалося лише влітку 1589 року.

У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат: наприклад, відомо, що Мігель де Сервантес і Вільям Шекспір ​​померли 23 квітня 1616 року. Насправді ці події відбулися з різницею в 10 днів, оскільки в католицькій Іспанії новий стиль діяв від початку запровадження його Папою, а Великобританія перейшла на новий календар лише 1752 року.

Незвичайним був перехід на григоріанський календар на Алясці, оскільки там він поєднувався з перенесенням лінії зміни дати. Тому після п'ятниці 5 жовтня 1867 за старим стилем ішла ще одна п'ятниця 18 жовтня 1867 за новим.

Деякі країни розтягували перехід на кілька років, щоб уникнути стрибка. Наприклад, у Швеції вирішили скасовувати високосні дні лютого з 1700 по 1740 роки. 1700 року було скасовано перший високосний день. Потім почалася війна і про перехід забули. Таким чином, Швеція жила за своїм особливим календарем. 1711 року Карл XII визнав це непрактичним і вирішив повернутися до старого стилю, додавши в лютому 2 дні. Тому в Швеції було 30 лютого 1712 року. Лише 1753 року новий стиль було-таки запроваджено: після 17 лютого було відразу 1 березня.

Дати до 4 жовтня 1582 не перераховуються за григоріанським календарем і наводяться за юліанським. У країнах, де григоріанський календар прийнято із запізненням, існує проблема тлумачення дат. Наприклад, інформація про те, що певна людина народилася в Російській імперії 22 квітня 1870 року, вимагає додаткового пояснення, за яким календарем приведена дата. Зазвичай, проблема розв'язується наведенням дат за обома стилями: старим і новим. Зазначена дата народження виглядає в такому записі як 10 (22) квітня.

Григоріанський календар у рідновірів

Руське Православне Коло використовує григоріанський календар, тому що він є державним в Україні. Сам календар в середньому на 3 доби відстає від астрономічних подій, що зменшує його значення, але є незначним у порівнянні з юліанським, який відстає в середньому на 16 діб. Тому прийнято рішення не плутати людей подвійними стандартами, як це робиться у ортодоксальних церквах, де відбулася накладка на державний календар дат юліанського календаря і утворилося непорозуміння з народними святами, які після реформи отримали датування зміщене на 13 діб.

Деякі рідновірські організації намагаються висмикнути із системи окремі свята і переставити їх в григоріанському календарі на астрономічні точки, що пов'язані із сонячним рухом (наприклад, Різдво 25 грудня, переставляють на 21-22 грудня). Причому інші свята залишаються з традиційними датами, чим порушують системність календарних свят. В кращому випадку, треба було традиційне датування залишити, а в дужках писати відповідник в григоріанському (державному) календарі для орієнтації.

Посилання