Веснянки
Весня́нки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) — вид слов'янських календарно-обрядових пісень, що виконується навесні.
Загальний опис
Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Існують і паралельні назви: на Поліссі — маївки, магівки, на західній Україні веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками, на Волині — рогульки. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.
Різновидом веснянок є гаївки — твори усної народної словесності, якими супроводжувались обрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях, лісах чи поблизу водоймищ. С. Килимник відстоює думку, висловлену вперше В. Гнатюком, що «гаївка» походить від «гай» — місця проведення язичницьких оргій та забав, звідси — часті рефрени типу «гай-гай», «ой, гай», «гаю-гаю» та інше.
Розмежовування гаївок і веснянок умовне. У деяких місцевостях ці назви вживають паралельно або їх заміняють назвами окремих ігор: “Галя”, “Володар” (“Воротар”), “Жук”. Веснянки, як і гаївки, - переважно дівочі пісні. Часто мають розмовну форму.
Зустріч Весни
У давніх слов'ян був звичай, зустрічаючи Весну, виганяти Зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім палили. Після спалення попіл кидали у воду. Це робилося на 1 березня (літописний Новий рік) - свято Явдохи (Яви Дух), коли починалася календарна Весна. Часто плутають це свято з Масляною (Колодієм) 7-12 лютого в сонячному календарі. Масляну прив'язують до Великодня, а в церковному календарі він вираховується місячно-сонячній системі, що часто приводить до зміщення свята Масляної на березень місяць і накладає його на зустріч Весни.
Приклади веснянок
Благослови Мати!
- Благослови, Мати,
- Весну закликати!
- Весну закликати,
- Зиму проводжати!
- Зимочка в возочку –
- Літечко в човночку.
Веснянка
- Весна доньку кличе,
- Дай Дажбоже!
- - Дай, донько, ключі
- Одімкнуть Землицю,
- Дай Дажбоже!
- Одімкнуть Землицю,
- Випустить травицю,
- Дай Дажбоже!
- На раннєє літо,
- На буйнеє жито,
- Дай Дажбоже!
Заклички птахів
- Маленька пташка
- Високо літала,
- Дажбога питала:
- - Віддай, Боже, ключі
- Зимоньку заперти,
- Літонько відперти!
- - Ой ти, соловейку, ти ранній пташку,
- Ой чого так рано із Вир’їчка вийшов?
- - Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав
- З правої рученьки, і ключики видав,
- З правої ручейки – Літо відмикати,
- З лівої ручейки – Зиму замикати.
- А ще по горах сніги лежали,
- А по дорогах криги стояли.
- А тії сніги ніжками потопчу,
- А тії криги крильцями поб'ю,
- І кубелечко я собі зів'ю,
- І в кубелечці діток наведу.
- - Ой ти, жайворонку, ранній пташечку,
- Чого так рано з Вирію летиш?
- - Мене пташки з Вирію гонили:
- - Лети, жайворонку, у свою сторонку,
- Там тобі водиці по самі крильцята,
- Там тобі горошку по самий дзьобочок,
- Там тобі травиці по самі колінця.
