Вервиця

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Вервиця

Верви́ця (чо́тки, рожа́нець) — мотузка із нанизаними більшими й меншими перлами, зернами, коралями чи кістками, якого вживають при молитвах, відчитуючи при кожному зернятку окрему молитву.

Вервиця (чотки) є в багатьох віруваннях. Як медитативний і заспокійливий засіб досить ефективний. Можна взяти будь-яку коротку молитву або просто коротке славлення Бога, яка годиться для монотонного промовляння. Але не зловживайте цим засобом, бо ефект може бути такий як і від заспокійливих пігулок – наркотичний, та й часу багато забирає. Священнослужителям воно більше до нагоди, щоб перед богослужінням налаштуватися на зв'язок із Богом і згасити свої емоції. Вервиця майже не відрізняється від намиста, може бути різної довжини і різною кількістю намистинок. Такі вироби зустрічаються ще в кам'яному віці. Вервиця символізує змія-охоронця, який обвився навколо голови, шиї, пояса, руки чи ноги. Огорожа навколо святилища, храму, оселі чи могили тотожна вервиці-змію і має значення оберегу. Людина, яка молиться, використовує вервицю для створення оберегового кола. Назва "вервиця" означає зв'язку на мотузці (верьовці); верв – це члени сільської громади в давній Русі, що пов'язані між собою. "Чотки" означають відлік, які промовляє людина перебираючи намистинки. Первісно чотки могли також використовуватися для обліку днів чи товару.

Посилання