Борода

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Скіфська статуя. Образ Бога з бородою
Петро Сагайдачний. Гравюра 1622 р.

Борода́ — волосяний покрив нижньої частини обличчя в людини та деяких тварин. У людини борода є однією з чоловічих вторинних статевих ознак.

Звичай носити бороду

Велесова Книга нам повідомляє про бороди у наших Богів, наприклад: "Попереду – Сварог, і той одняв руки свої од бороди і повелів даждю текти се на гмиті ті." (д. 30); "Лісичі во вітвях колисатися зачали, а бороди хмелем утчені, і власи в травах" (д.38 а). Бороди можна побачити і на давніх слов'янських статуях. За звичаєм на зжатому полі залишали жмут колосся "Велесу на бороду".

Часто сучасні прихильники козацтва вважають, що наші предки носили вуса і в ніякому разі бороди, що то притаманно іншим народам. Слід заперечити таким висновкам. Козаки на давніх гравюрах, картинах чи фотографіях також були з бородами.

Наявність бороди на обличчі чоловіка є природним. Єдине, що коли виникла можливість стригти і брити волосся, то виникли різноманітні зачіски. Звичай щодо цього питання є наступним. Діти не мають на обличчі волосся. Юнаки, коли ставали воїнами, збривали бороду залишаючи вуса і носили їх поки вважалися воїнами, тобто до 45 років. Бо вже далі, згідно вікового стану, вони ставали дідами і мали носити бороду. Але якщо помирав голова Роду, то старший за віком син успадковував цю посаду і мав відпустити бороду, чим підкреслював свій стан. Тобто борода є ознакою очільника Роду і своєрідним символом плодючості. Волхви є духовними наставниками роду, тому мають носити бороди.

Посилання