Аскольд

Матеріал з svit
Перейти до: навігація, пошук
Аскольд та Дір (Радзивіллівський літопис)
Т.Г.Шевченко. Аскольдова Могила. 1846. Папір, сепія, акварель.

Аскольд – за Велесовою Книгою легендарний варяг, що як непрошений князь, усівся правити русами: "Та тут бо вперше варяги прийшли до Русі. І Аскольд силою погримів князю нашому і потовк того. Аскольд, а пізніше Дір (У Велесовій Книзі на д.29 Дір був раніше Аскольда), усівся на нас, яко непрошений князь… був той князь од греків крещений. Аскольд є темний воїн" [ВК, д.6е]. Варяги Аскольд і Дір згадуються в ПВЛ, як бояри Рюрика, що захопили Київ і яких пізніше вбив Олег-віщій (див. ПВЛ рр. 6370, 6390) [3,12-13]. Є версія поєднання імен Аскольда і Діра в одне, виводять його з дав.-ісл. Haskuldr або Höskuldr. [1].

Мітологія

Розглянемо мітологічну версію походження Аскольда: "Старі речення повідають нам, якож прийшов на Русь інший Аскольд, і яко було три Аскольди-варяги" [ВК, д.29]. "Аскольд злий прийде на нас. То стрепенися, народе мій, од Лада [*сну] і, творячи люби, іди до стягів наших." [ВК, д.7г]. Аскольд – символ зимового сну, смерті живого. За легендою він прийняв в хрещенні ім'я Микола, яке ототожнюється з Велесом, що є опікуном поезії, а Скальди (Skald) – норвезькі та ісландські поети, співці [5]. Недаремно в Києві є Аскольдова Могила – некрополь над могилою Аскольда. Слова льд і лад – одного походження і можуть означати лід, лад, спокій, впорядкованість, тобто заточення в яйце-зародок, човен, що характерно сну-смерті. Тому йде заклик пробудитися. Окрім того, ім’я Аскольд може означати Старого Бога (аs – Бог, old – старий), що відповідає бородатому Велесу (Миколі). Світоглядово старий і малий тотожні, тому в імені можна побачити і слово "Коляда" – новонароджене зимове Сонце, англ. "cold" – холод. Припускаємо, що Аскольд міг бути варязьким Богом нижнього світу, що проявляв себе у зимовий період. [2, 143-144].

Діяльність Аскольда за "Літописом Руським"

Поява Аскольда і Діра в Києві

"У рік 6370 (862) ...І тими всіма володів Рюрик. І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони, [тамтешні жителі], сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді."

Похід Аскольда і Діра на Цесароград

"У рік 6374 (866). Рушив Аскольд і Дір на Греків, і прийшов [туди] в чотирнадцятий рік [після першого походу Русі на] Михайла-цесаря. А цесар [Михайло тоді] був у поході на агарян. І коли дійшов він до Чорної ріки, єпарх [Орифа] послав йому вість, що русь іде на Цесароград. І вернувся цесар. А ці, [руси], в середину Суда увійшовши, вчинили убивство багатьох християн і Цесароград двомастами кораблів оточили. Цесар же ледве в город увійшов, і з патріархом Фотієм у церкві святої Богородиці, що є у Влахернах, всю ніч молитву творили. А тоді, божественну ризу святої богородиці зі співами винісши, у море вмочили [її] полу. Була тиша, і море заспокоїлось. [А тут] одразу знялася буря з вітром, і знову встали великі хвилі, і кораблі безбожної русі розметало, і до берега пригнало, і побило їх [так], що мало їх вибавилося з такої біди і до себе повернулося." (Саме ця придумана ганебна легенда про знищення флоту русі слугувала юдо-христосівцям для ушанування Покрови Пресвятої Богородиці [4]).

Убивство Аскольда і Діра

У рік 6390 (882) ....І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас». Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви обá не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків». І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною. [3].

Література

1. Аскольд. - http://uk.wikipedia.org/wiki/Аскольд.
2. Велесова Книга / Упоряд., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7526 (2018). – 192 с.
3. Літопис руський / Пер. з давньоруської Л.Є.Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
4. Пашник С.Д. Яку Покрову будемо святкувати?
5. Скальди. - http://uk.wikipedia.org/wiki/Скальди.

Посилання